Стрілець-зенітник підрозділу охорони радіотехнічного батальйону Дмитро Герасименко під час першого ж бойового виїзду знищив російську ракету з ПЗРК “Ігла”.

Командування Повітряних сил повідомляє, що солдат успішно “дебютував” після Великодня.

“Керівництво порадувало вихідним на свято, тож вперше за довгий час зібрались родиною за великим столом, усі в один голос бажали: “Чистого неба, миру, спокійних чергувань…” Наврочили… Не встиг у гарному настрої прийти зранку на службу, як майже одразу пролунала команда “Повітря!”, – згадує боєць.

Він перебував на посту, коли з командного пункту передали корегування: “На підльоті, повернула на південь, дивіться уважно…” 

Дмитро Герасименко Фото Командування Повітряних Сил ЗСУ

“А я ж до цього лише на симуляторі “стріляв”. Серце вилітає, прислухаюсь до кожного звуку, щоб не пропустити оцей противний… Хоча насправді пропустити чи із чимось сплутати його неможливо. Зафіксував ракету, коли відстань до неї була метрів 600. На все про все – від виявлення цілі до пуску – якісь секунди!” – пояснює Дмитро.

За його словами, стрільці-зенітники завжди мають зі собою дві заряджені “труби”, однак насправді є шанс лише для однієї повноцінної спроби.

“Активував ПЗРК, навів на ціль, вистрелив. Побачив, як моя ракета впевнено догнала російську. Вибух – влучив! Відверто кажучи, я і сам не одразу в це повірив… В теорії “Ігла” не призначена для знищення крилатих ракет. Як бачите, на практиці – все цілком можливо”, – розповідає солдат.

Чоловік жартує, що найбільше його потішила реакція дружини – у регіональних пабліках вона прочитала, що “поруч спрацювало ППО”. А коли дізналася, що ракету ліквідував її чоловік, кілька разів шоковано перепитувала: “То, значить, ти і є ППО?” 

Як працює радіотехнічний батальйон?

Боєць наголошує: записувати збиті ракети у актив однієї людини – некоректно. Головне завдання радіотехнічного батальйону, в якому він служить, – виявлення повітряних цілей. 

Вага “Ігли”, яку Дмитро Герасименко тримає на плечі, – 18 кілограмів

“Наші радіолокаційні станції працюють цілодобово, скануючи повітряний простір. На них 24/7 несуть бойове чергування люди, виявляють і супроводжують цілі, передають інформацію на командні пункти. 

Завдяки цій роботі вся Україна знає, звідки і коли чекати на ракети чи “шахеди”. А розрахунки зенітних ракетних комплексів, винищувальна авіація, мобільні вогневі групи, як наша, отримують чіткі координати для знищення цілей”, – пояснює Дмитро Герасименко.

Він переконує: “знищення ворожої цілі” – лише верхівка айсберга в загальному ланцюжку системи протиповітряної оборони, адже за кожною приземленою ракетою чи дроном стоїть відмінно скоординована робота немаленького колективу. 

“Моє ж безпосереднє завдання, та мого підрозділу, – охороняти, захищати та обороняти бойові позиції батальйону від нападу ворога, зокрема з повітря. Але зараз завдання ширші – боронимо від повітряних атак Україну”, – підсумовує солдат.

Солдата Дмитра Герасименка нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня, а також годинником від командувача Повітряних Сил.

Нагадаємо, раніше ми писали, як добровільно потрапити до війська у бажаний підрозділ та за вашою спеціальністю.

Джерело: УП