Після запровадження гучних обмежень на карткові перекази для боротьби з дропами у Національному банку України (НБУ) вирішили взятися за термінали самообслуговування або ПТКС – програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Останнім часом такі термінали масово з’являються у кіосках та невеликих крамницях, холах бізнес-центрів та супермаркетів, на зупинках громадського транспорту та інших людних місцях.
У світі, де більшість фінансових транзакцій можна провести у два кліки на смартфоні, стрімкий розвиток мережі ПТКС виглядає дивно. Єдине логічне пояснення всюдисущої присутності терміналів – високий попит на обслуговування операцій з готівкою, часом – сумнівного походження.
У травні НБУ оштрафував дві найбільші мережі терміналів – EasyPay та City24 – на 135 млн грн кожну. У регуляторі вважають, що термінали самообслуговування перетворилися на одне з джерел потрапляння “чорної” готівки у банківську систему, тому готуються змінити правила гри на цьому ринку.
Що саме НБУ виявив під час перевірок та як мережі терміналів самообслуговування можуть бути пов’язані з одіозним бізнесменом Тімуром Міндічем?
Рекордні штрафи
У травні 2026 року Нацбанк оштрафував мережі терміналів EasyPay та City24 на 135 млн грн кожну. Рішення ухвалили за порушення вимог фінансового моніторингу, зокрема щодо ідентифікації клієнтів, а також через підозру, що ці мережі допомагають легалізовувати потоки готівки сумнівного походження.
Цьому передували комплексні перевірки НБУ, які місцями нагадували невелику спецоперацію із залученням правоохоронних органів та вилученням записів з камер спостереження. “Під час цих перевірок справдилися наші гіпотези, що ці термінали є джерелом чорної готівки в системі”, – переказує співрозмовник ЕП у Нацбанку.
Ключова проблема, яку виявив регулятор, – платіжні термінали не проводили достатньої ідентифікації клієнтів. Така можливість передбачена законодавством про фінансовий моніторинг. Зокрема, відповідно до нього, операції на суму до 5 тис. грн підлягають спрощеній перевірці: для їх проведення не потрібно вказувати особисті дані відправника коштів. З серпня 2023 року НБУ посилив контроль за такими транзакціями, додавши вимогу ідентифікації клієнта за номером мобільного телефону.
У регуляторі вважають, що мережі терміналів зловживають спрощеним фінмоном дрібних операцій своїх клієнтів, а в окремих випадках не вимагають їх підтвердження за допомогою мобільного телефону, посилаючись на технічні проблеми зі зв’язком чи з електроенергією.
Читайте також
Довічно ризиковий клієнт: політики та топчиновники проти прискіпливих банківських перевірок
Ба більше, в НБУ переконані, що за допомогою великої кількості операцій на суму до 5 тис. грн через мережі ПТКС легалізується готівка сумнівного походження. Таких висновків у Нацбанку дійшли, вибірково проаналізувавши пул операцій через низку терміналів самообслуговування за короткий проміжок часу. Що саме виявили під час перевірки?
Надшвидкі розрахунки. Деякі операції із внесення готівки до термінала самообслуговування відбувалися занадто швидко: часу, який минув із моменту початку операції до моменту відправки грошей, фізично було недостатньо для того, аби внести купюри до термінала.
“Роздвоєння особистості”. Деякі з операцій могла ініціювати одна людина, яка при цьому перебувала у різних куточках країни. Наприклад, особа, яка ідентифікувалася у ПТКС за допомогою номера телефону, вносила кошти до термінала у Харкові, а через кілька годин – в Ужгороді. Фізично подолати відстань між цими містами за такий короткий проміжок часу неможливо.
Фантомні черги. У деяких випадках для доведення порушень НБУ довелося звертатися до правоохоронних органів, аби за їхнього сприяння вилучити записи з камер відеоспостереження, які стояли у приміщеннях з ПТКС. Ці записи показали суперечності між звітністю та реальністю.
Так, в окремих випадках звітність реєстратора розрахункових операцій (РРО) свідчила про велику кількість транзакцій, які проводилися через термінал протягом короткого проміжку часу. “Там мала стояти черга як до Стіни Плачу. В реальності виявилося, що до тих терміналів майже ніхто не підходив”, – каже співрозмовник ЕП, ознайомлений з результатами перевірки. Іншими словами, принаймні деякі із зафіксованих операцій, які проводилися через термінал, були фіктивними.
(Не)отримані гроші. Ще одне зауваження регулятора стосується того, що частина компаній, на чиї рахунки переказувалися значні суми коштів через термінали самообслуговування, не фіксували цих грошових потоків ані у податковій чи фінансовій звітності, ані під час статистичного звітування.
Читайте також
Трильйон під наглядом. Із зловживаннями при купівлі зброї боротиметься Нацбанк
Через термінали самообслуговування можна проводити великий спектр фінансових транзакцій: поповнювати рахунок мобільного телефону, оплачувати комунальні послуги, заплатити за кредитним договором чи навіть внести кошти в онлайн-казино. Проте, як зазначає співрозмовник ЕП, дотичний до перевірки терміналів, переважна більшість транзакцій (близько 95%) – це поповнення банківських рахунків, переважно карток monobank.
“Ми очікували побачити, що такі операції будуть перевіряти двічі: на стороні термінала, і на стороні банку. Насправді ж жодного фінмону проведено не було. На стороні терміналів кажуть: “це ж банківський клієнт, тож хай банк і перевіряє”, а на стороні банку кивають у бік терміналів”, – зазначає співрозмовник ЕП у Нацбанку.
В НБУ припускають, що термінали самообслуговування використовуються для легалізації “брудної” готівки у банківській системі. Фактично – відмиваються гроші у великих масштабах. Ба більше, у деяких випадках перевіряючі встановили, що представники EasyPay та City24 могли займатися самоінкасацією, не маючи на це відповідного дозволу. Тобто, вони завозили готівку нібито з терміналів у банк, підкріплюючи її походження випискою з РРО.
Обсяги гривневих коштів, які проходять через термінали EasyPay та City24, становлять близько 1 млрд дол. в еквіваленті на місяць, кажуть ЕП співрозмовники у Нацбанку. Водночас вони відмовилися оцінити, яка частина цих транзакцій може бути фіктивною або маскуванням “брудних” грошей.
Хто стоїть за терміналами
EasyPay та City24 – дві найбільші мережі ПТКС в Україні, на які за даними видання Forbes у 2025 році сумарно припадало понад 45 тис. терміналів або 70% ринку.
Платіжна система EasyPay посідає перше місце за кількістю терміналів. Юридична особа, яка стоїть за цією платіжною системою, – ТОВ “ФК “Контрактовий дім”, яка порівну належить братам Олексію та Антону Авраменкам. “Контрактовий дім” входить до групи компаній “АВК”, яка спеціалізується на виробництві кондитерської продукції. За даними видання “Лівий берег”, EasyPay міг заснувати батько Авраменків – Володимир – колишній народний депутат четвертого скликання (у 2005-2006 роках член фракції “Партія Регіонів”).
У 2015 році Володимир Авраменко придбав банк “Траст”. За даними НБУ, міноритарний пакет акцій банку також належав росіянину Сєргєю Бєляєву. У грудні 2016 року “Траст” визнали неплатоспроможним та вивели з ринку. Тоді у Нацбанку повідомляли, що банк видав значну частину своїх кредитів позичальникам на території, на якій проводилася антитерористична операція і які не обслуговувалися. Через це капітал установи став від’ємним.
“Акціонер банку вів переговори з інвесторами щодо можливості продажу банку. Проте офіційний пакет документів на погодження набуття істотної участі в ПАТ “Банк Траст” до Національного банку не надходив”, – повідомляла тоді пресслужба регулятора.
На початку 2026 року ЕП писала, що Олексій Авраменко був одним із претендентів на купівлю збанкрутілого “Мотор-банку” у Фонду гарантування вкладів. Проте він не пройшов процедуру попередньої кваліфікації НБУ.
Читайте також
Весняний розпродаж: в Україні продаються чотири банки. Хто може стати новими власниками?
EasyPay у коментарі Forbes восени 2025 року оцінила свою мережу терміналів самообслуговування у 25 тис. одиниць, через які щомісяця здійснюється близько 10 млн операцій. За даними YouControl, доходи компанії торік становили 2,11 млрд грн, а чистий прибуток – майже 118 млн грн.
Юридична особа, яка стоїть за City24, – ТОВ “Свіфт Гарант”. За даними YouControl, вона належить Сергію Горбаню та входить до групи компаній “Асканія”, яка спеціалізується на імпорті харчових продуктів, виробництві зброї, вирощуванні троянд, експорті меду.
Ймовірно, група “Асканія” може бути пов’язана із схемами розкрадання коштів на “Енергоатомі” та функціонування схеми “шлагбауму”.
Якщо коротко, то цю схему уможливило те, що “Енергоатом” внесли до переліку компаній, проти яких не можна було відкривати виконавчі провадження за невиконання контрактів. Такий перелік створив уряд, аби убезпечити від виконавчих проваджень оборонні компанії під час війни. Через це постачальники “Енергоатома” не могли стягувати з нього кошти за надані послуги, що в майбутньому дозволило фігурантам операції “Мідас” формувати списки “потрібних” постачальників.
“Суть схеми така: ти або платиш “відкат” (10-15%), або отримуєш блокування виплат за вже зроблену роботу та позбавлення затвердженого статусу постачальника “Енергоатому”, – пояснювали у Національному антикорупційному бюро у листопаді 2025 року.
Читайте також
Від міністра до “смотрящих”: як працювала схема розкрадання “Енергоатома” та хто за нею стоїть
Тоді ж народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що для того, аби “Енергоатом” внесли до переліку підприємств, з яких заборонено стягувати заборгованість, держкомпанія уклала договір з невідомою ТОВ “Укроп.”. Відповідно до цього договору оператор всіх атомних електростанцій України разом з “Укроп.” були співвиконавцями оборонного замовлення на користь однієї з військових частин Нацгвардії.
Наразі у відкритих джерелах відсутня інформація про ТОВ “Укроп.”: у YouControl зазначається, що ці дані вилучені на виконання рішення уряду від 3 жовтня 2025 року. Того дня уряд обмежив доступ до публічної інформації про підприємства ОПК.
Водночас за допомогою сервісу web-archive ЕП вдалося встановити, що у лютому 2023 року власниками компанії були брати Сергій та Валерій Горбані, яким і належить “Свіфт Гарант” (City24).
У City24 є ще один потенційний зв’язок з фігурантами справи “Мідас”. Співрозмовник ЕП в НБУ відзначив, що ця мережа терміналів суттєво зросла після 2023 року, коли до неї перейшла частина терміналів мережі iBox. Це сталося після виведення з ринку “Айбокс банку” за систематичне порушення фінансового моніторингу та міскодинг операцій з метою обслуговування грального бізнесу. За даними Forbes, з 21 тис. терміналів City24 майже 9 тис. – це колишні термінали iBox.
Читайте також
Кінець гральним схемам. За що НБУ прикрив IBOX банк?
Цікаво, що термінали iBox формально не належали “Айбокс банку”. У 2023 році ЕП писала, що їх у банк “завів” Євгеній Березовський, якому у 2017-2021 роках належало 6% установи. У 2017 році її перейменували з “Агрокомбанк” на “Айбокс банк” – на честь цієї мережі терміналів. Крім банку, Березовському належала інкасаторська компанія ТОВ “СІТ Сек’юріті”, яка обслуговувала цю мережу ПТКС, а наразі обслуговує державний “Сенс банк”. “СІТ Сек’юріті” донедавна була зареєстрована за тією ж адресою, що й завод Міндіча “Ізумруд”.
Після ліквідації “Айбокс банку” переважна більшість гральних компаній почала обслуговуватися саме у “Сенс банку”, оскільки ця установа – єдина, яка авторизована на проведення таких операцій двома платіжними системами Visa та MasterCard. Як показали оприлюднені записи розмов фігурантів справи “Мідас”, визначальний вплив на діяльність “Сенс банку” міг мати наближений до Міндіча бізнесмен Олександр Цукерман.
За даними YouControl, доходи “Свіфт Гарант” у 2025 році становили 1,59 млрд грн, а чистий прибуток – 5,21 млн грн. У коментарі Forbes представники City24 зазначили, що щомісяця через їхню платіжну інфраструктуру проходить понад 8 млн платежів, а їхніми послугами користується близько 2,5 млн унікальних користувачів.
ЕП намагалася отримати коментарі ФК “Контрактовий дім” та “Свіфт Гарант” в усній чи письмовій формі. Спочатку представники компаній погодилися на спілкування, але під час узгодження дати та часу можливої зустрічі вони надіслали майже ідентичні відповіді:
“Компанія з повагою ставиться до ролі Національного банку України як регулятора фінансового ринку та здійснює взаємодію з НБУ у межах чинного законодавства України. Враховуючи, що відповідна інформація підлягає офіційному оприлюдненню самим регулятором, наразі вважаємо недоцільним надавати додаткові коментарі до моменту її публікації Національним банком України. При цьому компанія продовжує працювати у звичайному режимі та виконувати свої зобов’язання перед клієнтами та партнерами”.
Що далі?
Під час перевірок EasyPay та City24 у Нацбанку звернули увагу на ще одну деталь: попри те, що через ці мережі терміналів проходить еквівалент 1 млрд дол. готівки на місяць, за переказ якої компанії беруть від 1% комісії, їхні фінансові показники залишаються доволі скромними. Зокрема, компанії нібито зменшують прибутки до оподаткування завдяки тому, що більшість своїх терміналів орендують.
Результати своїх перевірок представники Нацбанку відправили до правоохоронних органів. Зокрема щодо потенційної причетності мереж ПТКС до масштабного відмивання коштів. Водночас самі компанії після сплати штрафів продовжуватимуть працювати.
Високопоставлений співрозмовник ЕП у Нацбанку зазначив, що для того, аби НБУ забрав ліцензії в EasyPay та City24, потрібно довести, що встановлені порушення допускалися протягом тривалого часу. Тож, ймовірно, компанії й надалі надаватимуть послуги з обслуговування платежів українців. Принаймні до результатів наступної перевірки регулятора.
Водночас виявлені Нацбанком порушення у роботі двох найбільших мереж терміналів самообслуговування можуть призвести до зміни правил гри на цьому ринку. Зокрема, в НБУ розробляють постанову, яка може посилити фінансовий моніторинг клієнтів під час користування ПТКС (наприклад, запровадити обов’язкову ідентифікацію клієнтів, зокрема за допомогою фото- та відеофіксації) або обмежити кількість операцій, які можна буде проводити через такі термінали.
