Голова Конституційного суду Олександр Тупицький натякнув, що закон про мову не буде визнано неконституційним, хоча в ньому є питання щодо мов нацменшин.

Джерело: Тупицький в ефірі телеканалу “Прямий” 

Пряма мова: “Я вчора дзвонив парламентарям і говорив, що ніяких рішень не планувалося приймати – суд працював у плановому режимі… По мові вже вчора опублікували, що ми вже прийняли рішення, а воно ще тільки на сьогодні стояло у порядку денному. Та справа слухається вже довго, неодноразово – вона велика за обсягом. 

Що стосується мови, якщо я як суддя Конституційного суду зараз скажу, яке буде рішення або як голосувалося за основу, то я повинен буду написати самовідвід і вийти зі справи…

Але я скажу одне, щоб люди почули: напевно, трудно уявити, що в неконституційний спосіб Конституційний суд буде проти народу України, а не буде старатися покращити питання національності, культури, язика українського народу. Я для розуміння скажу: нема там особливих проблем. Є питання національних меншинств і так далі.

Парламентарі краще мене знають, що на черзі там прийняття ще одного закону, який взагалі має урегулювати це питання. Чого непокоїться ОПЗЖ? Тому що можливо, що той другий закон, який урегулював би всі питання, чогось не приймається”.

Деталі: Голова КС зазначив, що в понеділок 2 листопада розглядали питання тлумачення законодавства про продаж землі. Суддя-доповідач пропонував його розглянути ще в п’ятницю, але наслідки цього були непередбачувані: “Якби я в п’ятницю її поставив, то до понеділка б уже відбулися певні дії, у суботу-неділю ми не змогли б їх контролювати”.

На думку Тупицького, зараз будь-яке рішення КС “буде перекручено, викривлено і спричинить ажіотаж”. 

Він сподівається, що внаслідок перемовин вдасться врегулювати конфліктне питання щодо електронного декларування “дипломатичним шляхом”.

Тупицький додав, що в парламенті є ідеї зменшити фінансування КС чи збільшити з 10 до 17 кількість необхідних для ухвалення рішень голосів суддів КС.

Що ж до розпуску, він наголосив, що вивести суддю з КС можуть лише на підставі обвинувального вироку, який набув чинності.

Передісторія:

• 25 квітня 2019 року народні депутати ухвалили закон № 5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який почали розглядати у другому читанні ще 28 лютого. За це рішення проголосували 278 парламентарів.
• Повністю проти проголосувала фракція “Опозиційний блок”.
• Російська делегація звернулась до голови Ради Безпеки ООН і попросила скликати засідання через прийняття Верховною Радою закону про мову. 20 травня члени РБ ООН проголосували проти проведення засідання, ініційованого російською делегацією щодо українського закону про мову.
• 21 червня 2019 року до Конституційного суду надійшло конституційне подання 51 народного депутата, які вимагають перевірити на конституційність закон про українську мову. 
• 7 липня 2020 року Конституційний суд України розпочав розгляд подання 51 народного депутата про відповідність Конституції закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Джерело: УП