Попри війну, блекаути та дедалі більшу конкуренцію, “Київстар” утримує лідерство на ринку фіксованого зв’язку й активно розширює присутність у регіонах. “Ми – один з провідних інтернет-провайдерів у більш ніж 125 містах України. І це не просто цифра. В усіх великих містах, де присутній «Київстар», ми демонструємо стабільне зростання клієнтської бази”, – розповідає Сергій Кіндрась, керівник департаменту фіксованого зв’язку компанії.
Втім, така впевненість значною мірою ґрунтується на позитивній динаміці останніх місяців. Наприкінці 2022 року, після початку масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, мільйони українців залишались без електропостачання. Для всіх телекомунікаційних провайдерів це стало викликом, оскільки переважна частина фіксованих мереж, зокрема й у “Київстар”, побудована за технологією Fiber to the Building (FTTB), яка не функціонує без резервного живлення. Ситуація вимагала негайних рішень і технічної трансформації.
Компанії довелося терміново модернізувати інфраструктуру та забезпечити її автономність у багатоквартирних будинках своїх абонентів. Сьогодні “Київстар” інвестує в LiFePO4 акумулятори, які дозволяють мережі працювати без зовнішнього живлення до 12 годин. Тож ймовірні планові відключення електроенергії вже не становлять критичної загрози.
Але якщо одну з головних проблем останніх років вирішено, то що далі? Серед пріоритетів компанії – забезпечення стабільної роботи мережі, подальший розвиток бізнесу, зокрема через можливі стратегічні партнерства, а також підтримання конкурентоспроможності в умовах швидких змін на ринку.
Реклама:
Про конкуренцію і нових гравців
– “Київстар” є одним з ключових гравців на ринку фіксованого зв’язку в Україні. Скільки абонентів наразі користуються послугою Домашній Інтернет і яку динаміку (ріст, стагнацію чи відтік) ви спостерігаєте за останні два роки?
– Станом на кінець 2024 року кількість абонентів фіксованого Домашнього Інтернету компанії становила 1,2 мільйона. За останні чотири місяці, відколи я прийшов у “Київстар” і очолив цей напрям, ми фіксуємо поступове зростання, додаючи тисячі нових підключень щомісяця.
– Чи спостерігаєте ви сезонні коливання, що впливають на відтік абонентів?
Реклама:
– Найбільший вплив мали блекаути. Тоді зросла незадоволеність користувачів, зменшилась кількість нових підключень і частина клієнтів пішла. Але ми провели велику “домашню роботу”: завершуємо процес резервування мережі за допомогою LiFePO4 акумуляторів, які забезпечують доступ до інтернету навіть при відключеннях світла до 12 годин.
Останні масштабні відключення електроенергії після обстрілів енергетичної інфраструктури навесні в Харкові та Чернігові стали справжнім тестом для мережі. У деяких районах інтернет працював понад 15 годин без живлення, і частина абонентів узагалі не помітила перебоїв. Це підтвердило ефективність резервних рішень, які ми впроваджуємо останній рік.
– Наскільки важлива для вас стратегія конвергенції послуг? Яка частка ваших абонентів вже користується пакетними пропозиціями: інтернет + мобільний зв’язок та Київстар ТБ?
– Потенціал тут справді великий. Наша мета – не просто надавати окремі послуги, а створювати єдину екосистему з інтернетом, мобільним зв’язком, платформою кіно та телебачення Київстар ТБ та “суперсилами”, які дають реальні переваги клієнтам.
– Хто частіше ініціює підключення до пакетних пропозицій – користувачі мобільного зв’язку чи фіксованого?
– У нас є кілька основних “каналів входу”. Перший – наші клієнти, яким ми пропонуємо додаткові послуги або вони самі дізнаються про них через застосунок “Мій Київстар”. Наприклад, якщо ви вже користуєтесь мобільним зв’язком, то в застосунку можна перевірити технічну можливість підключення інтернету, залишити заявку і до вас приїдуть наші спеціалісти.
Другий – нові користувачі, які звертаються до контакт-центру чи магазину, отримують інформацію про всі можливі послуги.
– Наскільки часто абоненти змінюють провайдерів у вашому сегменті? Чи відчуваєте ви конкуренцію з боку нових гравців, зокрема DVL або локальних операторів із GPON-мережами?
– Головна причина відключень для будь-якого провайдера – це міграція населення. Йдеться не тільки про виїзд за кордон, але й переїзди всередині країни, коли твій клієнт потрапляє в регіон, де в тебе вже немає можливості надавати йому послуги.
Тривалі відключення електроенергії довший час також були вагомою причиною. Але зараз цей тренд поступово втрачає актуальність. Клієнтам неважливо, яка технологія використовується, для них головне, щоб інтернет працював та задовольняв профіль споживання клієнта. А резервування мережі стало вже стандартом серед багатьох провайдерів, тому тут конкуренція вирівнюється.
Наступні причини – це ціна, якість та надійність сервісу. Клієнт хоче бути впевненим в тому, що у разі аварії, його відразу проінформують та відремонтують. Це один із наших ключових пріоритетів. Зокрема, тому серед абонентів добре прижилися пакети “Все разом”, коли мобільний зв’язок, Домашній Інтернет і телебачення вже в одному тарифі. Це зручно: все підключено, нічого не потрібно докуповувати окремо.
Про модернізацію, GPON та розширення
– У листопаді 2024 року CEO “Київстару” Олександр Комаров заявив про перехід на будівництво тільки GPON та плани модернізації найбільших міст упродовж 12–18 місяців. Станом на червень 2025 року, як реалізується цей амбітний план? Зокрема, які міста вже відчули суттєве оновлення до GPON і з якими основними викликами ви стикаєтесь під час цієї модернізації?
– Ми почали активно будувати нову мережу в регіонах, де раніше не було Домашнього Інтернету від “Київстару”. Заходячи в новий населений пункт, ми будуємо мережу вже за технологією GPON.
У містах, де вже є FTTB, прокладаємо тестові фрагменти GPON і, якщо бачимо запит від клієнтів, запускаємо модернізацію. На сьогодні вже є значні збудовані фрагменти в Києві та Одесі паралельними мережами. Але коли інтернет працює стабільно, люди рідко переходять на нову технологію. Тому там, де попиту немає, ми продовжуємо інвестувати в якісний та надійний FTTB.
GPON як сучасна архітектура оптичної мережі зараз цікавить більше бізнес і держсектор. “Київстар” вже пропонує такі рішення. Їх впровадження вимагає значних інвестицій, бо потрібна глибша реконструкція мережі. Тому ми рухаємось відповідно до реального попиту. GPON і FTTB з LiFePO4 акумуляторами забезпечують високу енергонезалежність, що особливо важливо сьогодні.
– Яку стратегію “Київстар” обирає для розширення фіксованої мережі: будівництво чи поглинання?
– Ми активно розбудовуємо мережу там, де це доцільно й затребувано клієнтами. Темпи зростають, і ми вже бачимо більше згадок про “Київстар” у професійних спільнотах в різних містах.
Паралельно для нас цікавим також є і неорганічний розвиток бізнесу фіксованого зв’язку. Торік ми придбали локального провайдера в Борисполі Київської області. Попри позитивний тренд детінізації, ринок ще значною мірою продовжує перебувати у тіні: середні гравці купують менших, але про це мало інформації.
– Тобто ви зацікавлені в угодах?
– Саме так. Якщо з’явиться відповідний кандидат, ми готові говорити. Проте на ринку досі залишається чимало гравців, які працюють за непрозорими схемами. Ми з такими операторами працювати не будемо, навіть якщо вони мають велику базу абонентів чи хорошу маржинальність.
Податкова оптимізація, яку часто застосовують такі гравці, несе додаткові податкові ризики при укладенні M&A-угод. До того ж подібні бізнеси зазвичай мають непрозору структуру власності, що ускладнює передачу активів і вимагає додаткових витрат – насамперед з боку самих бізнесів.
– Як інтегрується провайдер із Борисполя?
– Процес ще триває. Після угоди кількість клієнтів і дохід зросли. Це перший кейс, де ми тестуємо інтеграцію клієнтського досвіду з екосистемою “Київстару”. Ми навіть адаптуємо частину їхніх рішень, якщо щось у них працює краще, беремо на озброєння. До кінця року клієнти цього провайдера отримають доступ до всіх сервісів, зокрема застосунку “Мій Київстар”.
– У 2024 році “Київстар” називав Вінницю серед пріоритетних міст для побудови фіксованої мережі. Чи вдалося почати роботу там?
– Справді, Вінниця була серед наших пріоритетів, але наразі є певні обмеження щодо виходу на цей ринок. Детально говорити про це поки не можемо, але ситуація складна з низкою нюансів, які потребують окремої уваги.
Йдеться про ряд комплексних факторів, які потребують додаткової підготовки та узгодження. Ми уважно вивчаємо можливі формати участі в розвитку інфраструктури міста та, щойно зможемо повідомити більше, обов’язково зробимо це.
– Скільки нових міст і населених пунктів “Київстар” планує охопити у 2025 році?
– Йдеться про десятки населених пунктів. Розширюємо мережу в наявних містах і виходимо у приватний сектор, зокрема в Хмельницькій, Рівненській, Дніпропетровській та Полтавській областях. Усі нові мережі будуємо за технологією GPON, яка дозволяє в майбутньому перейти на 10 Гбіт/с. Ми вже готуємося до цього, хоча поки ніхто в Україні не запустив справжні 10 Гбіт.
– Яка ситуація з покриттям Домашнього Інтернету у прифронтових регіонах?
– Ми продовжуємо роботу в містах, що перебувають під постійною загрозою обстрілів або розташовані поблизу лінії фронту: Краматорськ, Слов’янськ, Дружківка, Суми, Херсон та інші. В таких умовах підтримувати зв’язок непросто: іноді в будинках просто немає людей та є об’єктивні складнощі із доступом для встановлення чи обслуговування обладнання.
Попри все, ці регіони залишаються у фокусі нашої уваги. У “Київстарі” діє спеціальний протокол для роботи в прифронтових зонах: ми постійно моніторимо стан мереж, забезпечуємо резервне живлення, оперативно реагуємо на пошкодження. Для нас це не просто технічне завдання – це питання відповідальності перед людьми, які залишаються й тримаються в найскладніших умовах.
Про якість і швидкість інтернету
– Яка частка мережі наразі реально підтримує 1 Гбіт/с і скільки домогосподарств фактично підключені до таких тарифів? Наскільки часто абоненти отримують заявлені швидкості на практиці?
– Понад 80% наших клієнтів можуть підключити гігабітний інтернет. Усі наші мережеві пристрої в будинках підключені до швидкісних магістралей, здатних передавати до 10 гігабітів на секунду. Саме така інфраструктура дозволяє нам забезпечувати стабільну якість і впевнено говорити про готовність до гігабітної швидкості на рівні абонента. Саме цей фактор дозволяє нам говорити про швидку мережу. Тому важливо також, яке у клієнтів обладнання, роутери, та відстань до точки Wi-Fi.
– Ви також говорите про стабільність і надійність. Як вимірюєте якість сервісу?
– Час реагування на проблему для нас є основним показником. Ми ставимо за мету усунути будь-яку аварію до 24 годин. Звичайно, є винятки, наприклад, під час обстрілів. Але ми стрімко наближаємося до цієї планки.
– Чи орієнтуєтесь на якісь ринкові бенчмарки, порівнюєте себе з іншими?
– Ми орієнтуємось на внутрішній стандарт. Виходимо з запитання: “Як би ми хотіли, щоб працювала мережа для 1,1 млн клієнтів?”.
– Торік НЦУ запровадив вимогу, щоб мережі інтернет-провайдерів працювали автономно щонайменше 10 годин під час відключень електроенергії. Наскільки “Київстар” уже виконав цю вимогу?
– До кінця другого кварталу ми зарезервуємо понад 95% мережі, більшість вузлів уже мають автономність до 12 годин. Наша мета – бути готовими до можливих відключень під час літніх піків споживання. І ми встигаємо.
Маємо дані, що під час масштабних відключень понад 90% клієнтів користуються інтернетом не більше 8 годин – поки не розряджаються телефони чи ноутбуки або обладнання, за допомогою якого їх можна заряджати. Тому головне в таких ситуаціях – забезпечити стабільну роботу мережі хоча б до цього моменту. Далі залишаються ті, кому зв’язок справді критично необхідний: бізнес або окремі користувачі. Для них ми передбачили індивідуальні рішення.
Ми інформуємо клієнтів, щоб вони знали про те, що навіть без світла зв’язок буде, достатньо лише мати павербанк для Wi-Fi роутера, а свою частину ми зробимо. Якщо щось зламається, оперативно замінимо, адже накопичили запасне обладнання.
– Резервування – це ж не лише про батареї, так?
– Так, це ще й про стабільність загалом. Поки встановлювали акумулятори, паралельно оновлювали обладнання, кабелі, перевіряли оптику. Це дало додатковий ефект – підвищення якості мережі. Станом на сьогодні кількість відключень від Домашнього Інтернету на історично найнижчих рівнях.
– Скільки все це коштувало?
– У 2024–2025 роках “Київстар” спрямував понад 291 млн грн на оновлення систем резервного живлення в мережі фіксованого зв’язку в усіх містах, де надається послуга Домашній Інтернет. Загалом із 2022 року інвестиції в енергорезильєнтність саме цієї мережі вже перевищили 430 млн грн. Для порівняння: побудувати GPON-мережу “з нуля” було б у рази дорожче, тоді як ефект – практично той самий.
Водночас загальні інвестиції “Київстару” у підвищення енергонезалежності всієї телеком-інфраструктури з 2022 року становлять понад 2,3 млрд грн.
– У жовтні 2024 року держава анулювала статус єдиного податку для провайдерів. Як ви оцінює реальний вплив цих змін на прозорість та структуру ринку фіксованого зв’язку станом на червень 2025 року?
– Після скасування єдиного податку для провайдерів ринок став прозорішим. Багато компаній, які працювали через десятки ФОПів, перейшли на легальні моделі. Це вирівняло правила гри: зникла нечесна перевага для тих, хто використовував методи дроблення бізнесу для оптимізації податків.
На практиці велика частина провайдерів, які використовували ФОП, малими бізнесами не була. У більшості регіонів був один сильний місцевий гравець, який виник ще 15–20 років тому. Вони мали по 10–100 тисяч абонентів, а це вже виторг у десятки та сотні мільйонів гривень на рік. І коли ці гроші проходили не через одну компанію, а через мережу ФОПів, утворювалась суттєва екстрамаржа.
– Але є й оскарження цього рішення – близько 200 справ у судах. Виглядає так, що це дійсно шкодить малим гравцям.
– Більшість тих, хто подає до суду, – це середні гравці, які роками використовували дроблення бізнесу на ФОПи. Ринок давно вийшов зі стадії “стартапу” та став зрілим, і він має працювати за однаковими правилами.
Як ми можемо бачити, здебільшого суди програються державою за процесуальними ознаками, а не по суті – щодо можливості перебування на “спрощенці” при здійсненні відповідної діяльності.
– Яким ви бачите ринок фіксованого інтернету в Україні у найближчі 3–5 років?
– Ринок входить у фазу зрілості. Через депопуляцію та міграцію кількість користувачів поступово зменшуватиметься, особливо в селах. Оптика залишиться основною технологією – понад 90% трафіку проходить саме через неї.
Майбутнє – за сервісами та зручністю. “Київстар” і далі розвиватиме цифрову екосистему, не обмежуючись лише інтернетом. Як провідний цифровий оператор України ми прагнемо задавати стандарти на всьому ринку.
