Українці поширюють в соціальних мережах приголомшливі відео та фото, на яких зграї сарани рухаються ніби єдиним організмом та знищують усе на своєму шляху. Таке явище спостерігають переважно в південних областях країни.
Сарана для України – не щось нове. Тут поширені 22 види саранових, проте не всі вони небезпечні. Зазвичай вони мешкають поодинці і лише два види – “Прус італійський” та “Сарана перелітна” – гуртуються і несуть загрозу, розповідає старший науковий співробітник Інституту захисту рослин НААН Андрій Федоренко.
“Влітку 2025 року відбулося одне з наймасовіших нашесть сарани в Україні. Як правило, спалахи такої інтенсивності фіксуються раз на сім років”, – каже виконавча директорка Насіннєвої асоціації (НАУ) Сюзана Григоренко. За її словами, сарана з’явилася в червні і максимально активізувалася в липні.
Причини активізації сарани
Рушієм для збільшення чисельності сарани стала катастрофа на Каховській ГЕС.
“Після руйнації дамби спустошилися великі масиви, які були під водою. Тепер вони поросли очеретом, там специфічна рослинність. Це ідеальний осередок для розвитку саранових. Перелітна сарана полюбляє водойми, що пересихають. Там залишаються пухкі ґрунти, які добре прогріваються”, – зазначає Федоренко.
Читайте також:
Жнива під тиском війни і погоди: як посуха вплинула на врожайність на півдні
Іншими причинами поширення сарани стали глобальна зміна клімату і потепління. “Клімат у південних регіонах України стає схожим на клімат традиційних ареалів сарани – Північної Африки або Середньої Азії, звідки й походить ця комаха. Їй у нас подобається, спека дає умови для розмноження”, – каже Григоренко.
Через бої та окупацію частина земель в Україні належно не обробляється, поля заростають бур’янами. Це теж сприяє розмноженню саранових.
Чим небезпечні ці комахи
Зграї сарани можуть знищити врожай на сотнях гектарів за кілька годин. Вона їсть майже все, а напрямок її руху складно передбачити. За оцінками фермерів, втрати врожаю через сарану сягають 25-100% залежно від культури та місця ураження.
“Сарана надає перевагу кукурудзі, соняшнику, пшениці та сорго. Також може поїдати бобові, овочеві та баштанні культури. Якщо на шляху сарани немає цінних сільськогосподарських культур, вона легко переходить на дикорослі трави та бур’яни”, – пояснює голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Він підкреслює, що сарана поїдає все: від соковитого листя до міцних стебел, залишаючи по собі спустошені землі. За словами виконавчої директорки НАУ, якщо літо залишиться спекотним та сухим, не буде оперативних обробок інсектицидами і не контролюватимуться осередки личинок, це може призвести до масового розширення ареалу та знищення врожаїв на тисячах гектарів.
Масштаби проблеми
За інформацією територіальних органів Держпродспоживслужби, у 2025 році збільшення чисельності саранових зафіксували в трьох областях. Зокрема, на Херсонщині 23 червня запровадили особливий режим захисту рослин. Там провели заходи з локалізації та ліквідації осередків комах на площі 297 га.
15 липня запровадили особливий режим захисту рослин на території Кушугумської селищної ради Запорізької області. У Матвіївській громаді превентивно обробили хімічними препаратами кукурудзу і томати на площі 900 га.
На початку липня в Болградському районі Одеської області зафіксували міграцію саранових, зокрема на полях, де вже зібрали врожай ріпаку, пшениці та ячменю. У службі повідомили, що комах локалізували та ліквідували.
Читайте також:
Хліб і до хліба. Що сіють аграрії та з якими проблемами стикаються
У Держпродспоживслужбі заявляють, що на території Херсонської області сарану ліквідували і що “особливий режим захисту рослин”, можливо, невдовзі скасують. Знищили осередки комах на Одещині. У Запорізькій області заходи тривають, наразі сарана мігрувала в бік тимчасово окупованих територій.
У липні зафіксували поодинокі випадки появи сарани в Київській, Житомирській та Вінницькій областях, розповідає Григоренко. На її думку, Полтавська область – серед наступних уразливих територій. Оскільки сарана може долати сотні кілометрів на день, то вона може зʼявитися і в інших центральних областях.
“Якщо локалізувати осередки, вести постійний моніторинг (особливо суворо контролювати південні та посушливі регіони), забезпечити обробку інсектицидами на регіональному рівні, то можна стримати поширення сарани”, – каже Григоренко.
Як протидіяти
Є кілька способів боротьби із сараною, зокрема глибокі оранка або дискування восени, каже менеджер з агротехнологій LNZ Group Сергій Корнюшенко.
При використанні хімікатів діяти потрібно швидко, оскільки сарана здатна перелітати на сотні кілометрів за вітром. Найефективніший спосіб – обприскування з авіації, підкреслює Корнюшенко. Проте наближеність до лінії фронту не дозволяє використовувати його на всіх ділянках, де це необхідно.
“Оприскувачі, які є в господарствах, малоефективні. Частина сарани встигає втекти на інші поля й ефективність обробки знижується на 30-40%”, – зауважує він.
Читайте також:
Без черешні, малини та яблук. Що ще знищили весняні заморозки
На думку Григоренко, найбільш ефективний метод боротьби із сараною – обробка рослин інсектицидами: “На ранній стадії застосовують препарати на основі неонікотиноїдів. Вони потрапляють у тканину рослини і захищають її від шкідників. Щоб забезпечити миттєву дію, використовуються піретроїди в підвищених дозах”.
За її словами, великим осередкам сарани ефективно протидіють препарати з групи фосфорорганічних сполук (хлорпірифос) з ад’ювантами для кращого прилипання. Утім, вони можуть бути небезпечні для корисних комах, наприклад, бджіл.
Корнюшенко зазначає, що існують культури, які сарана здебільшого оминає, наприклад, просо. Однак його проростання до колосіння триває 45-50 днів навіть за наявності вологи, тож цей метод для оперативного реагування не підходить.
