Самопроголошений президент Білорусі Аляксандр Лукашенко в п’ятницю підписав зміни до закону “Про Національні збори (парламент) Республіки Білорусь”, які дозволять йому залишатись у політиці й після формального припинення повноважень.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на БЕЛТА.
Зміни передбачають зменшення ваги білоруського парламенту на користь новоутвореного органу – Всебілоруських народних зборів, утвореного після так званого референдуму про внесення поправок до конституції Білорусі.
По-перше, замість двох сесій білоруських Народних зборів буде лише одна – з вересня по червень. По-друге, в парламенту відбирають права обирати суддів конституційного суду й членів центральної виборчої комісії.
При цьому депутати обох палат білоруського парламенту – Палати представників (нижньої) та Ради Республіки (вищої) – беруть участь у Всебілоруських народних зборах як делегати.
Зрештою, Лукашенко передбачив положення, згідно з яким президент Білорусі, який припинив виконання своїх повноважень, входить до складу Ради Республіки за його згодою довічно. Аналогічне положення було схвалене і в Росії у 2020 році, де Владімір Путін після теоретичного припинення повноважень президента зможе бути членом Ради Федерації РФ.
Нагадаємо, за даними режиму Лукашенка, понад 65% білорусів підтримали проєкт нової конституції. Вона передбачає створення нового органу – Всебілоруських народних зборів (ВНЗ), який матиме право відправляти у відставку президента, а також визнавати результати виборів.
Довгий час вважалося, що нова конституція відкриває політичний транзит – Аляксандр Лукашенко покине президентську посаду, але очолить ВНЗ. Втім, згодом виявилося, що нова конституція “обнуляє” попередні президентські каденції Лукашенка, а також дозволяє йому поєднувати посади президента та голови ВНЗ.
Лукашенко закріпив свою владу після президентських виборів серпня 2020 року, які не визнали більшість держав світу. За їхніми результатами було створено уряд Білорусі у вигнанні, який очолює опозиціонерка Світлана Тихановська.
Джерело: УП
