Onview

Ми не закриваємо очі на головне

Advertisement

Мільйон доларів за гектар у Києві: стали відомі подробиці справи НАБУ щодо ймовірних хабарників з Міноборони

НАБУ наразі розслідує справу щодо отримання хабара посадовцями Міноборони та підпорядкованого йому ЦТУКБ за можливість забудови майже 1 га землі на вул. Симиренка, 20-26. Тут, на місці недобудованого дитячого садка, міністерство збиралося звести багатоповерхівку з житлом для військовослужбовців із залученням приватного інвестора. За даними слідства, керівник ЦТУКБ Віталій Гайдук вирішив “озолотитися” на цьому – через двох своїх колег з Міноборони знайшов забудовника, від якого вимагав хабар спочатку в розмірі 1,3 млн доларів, а потім його розмір було зменшено до 1 млн. Двох фігурантів цієї справи було затримано у червні 2025-го – після отримання першого і, як виявилося, останнього траншу в розмірі 100 тис. доларів. Самому Віталію Гайдуку про підозру в отриманні неправомірної вигоди було повідомлено у серпні 2025-го. При цьому, правоохоронці попередньо з’ясували, що деякі з цих посадовців також, ймовірно, “заробляють” на оборонних закупівлях і вимагали відкати за постачання таких товарів від того ж бізнесмена-забудовника.

Як стало відомо КВ, правоохоронці наразі ведуть справу щодо отримання хабара посадовцями Міністерства оборони України за можливість забудовувати ділянку на вул. Симиренка, 20-26 у Солом’янському районі Києва (Борщагівка).

Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №12025000000001216 від 1 травня 2025 року. Воно було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України, але наразі цю справу розслідує Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Фігурантам даного провадження інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі, або вчинені службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище) та ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 368 (пособництво у вчиненні вказаного злочину) Кримінального кодексу (КК) України.

Передісторія

Свого часу Міністерство оборони розпочало будівництво на вул. Симиренка, 20-26 дошкільного навчального закладу, який мав бути розрахований на 330 місць. Однак, з різних причин цей відомчий дитсадок так і не був добудований, у зв’язку з чим між державною владою та керівництвом міста була досягнута домовленість щодо передачі недобуду у власність Києва. У 2012 році столична міськрада рішенням №26/7363 погодила таку ініціативу – відповідно, вказаний об’єкт незавершеного будівництва мав перейти столичній громаді. Втім, і така ідея не була реалізована, бо в Міністерстві оборони, схоже, передумали. Так, у липні 2018-го Головне квартирно-експлуатаційне управління Міноборони повідомило Департаменту комунальної власності Київської міськдержадміністрації (КМДА) про те, що заходи стосовно передачі цього недобуду до комунальної власності не передбачаються.

Вочевидь, однією з причин цього було те, що у міністерстві на той час вже мали певні ідеї щодо використання ділянку під “нереалізованим” дитсадком, а відмова від його “коробки” (її готовність складає 43%) могла б зламати такі плани. Так, 12 вересня 2017 року між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва (ЦТУКБ) Міноборони і ТОВ “Канстальгруп” було укладено договір щодо спільного будівництва на цій землі площею 0,9 га житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-громадського призначення (дошкільним навчальним закладом на 80 місць). Деталі цієї угоди у відкритому доступі відсутні, але можна припустити, що вказана компанія отримала можливість забудовувати цю землю в обмін на те, що передасть Міністерству оборони певну кількість житлових та/або нежитлових приміщень у зведеній багатоповерхівці – як це зазвичай робиться у схожих випадках. 

У жовтні 2021 року Міноборони і ТОВ “Канстальгруп” надали Київраді гарантійні листи стосовно того, що вони будуть зводити на вказаній ділянці саме те, що прописано у договорі, укладеному між ними. А вже через два місяці, 9 грудня, столична міськрада рішенням №3920/3961 погодила передачу цієї земельної ділянки в постійне користування ЦТУКБ – саме під будівництво житлового будинку з дитсадком (кадастровий номер – 80000000000:75:344:0152). Цим же рішенням було погоджено передачу даної землі з комунальної до державної власності. Можна припустити, що і раніше, близько двох десятиліть тому, цю землю вже передавали структурам Міноборони, бо інакше вони б не змогли будувати там садок, однак термін користування сплив. При цьому, відповідних рішень столичної влади КВ про такий землевідвід знайти не вдалося – можливо, тому що це було дуже давно.

Втім, за даними реєстру судових рішень, ТОВ “Кастальгруп” не виконало умови договору, у зв’язку з чим в ЦТУКБ почали шукати нового забудовника. І саме в цей момент починається історія навколо отримання хабара. 

Що розслідують правоохоронці 

За версією слідства, у 2024 році керівник вказаного управління Віталій Гайдук вирішив “використати службове становище з метою одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення дій щодо забезпечення перемоги наперед визначеного учасника в конкурсі на забудову земельної ділянки на вул. Симиренка, 20-26” (йшлося про зведення 16-поверхового будинку). Як вважають правоохоронці, надалі, не пізніше 26 серпня того ж року, цей посадовець вступив у змову із заступником начальника фінансово-економічного управління Головного управління капітальних вкладень Міноборони Олексієм Стасюком. Останній погодився залучити іншого забудовника за умови одержання неправомірної вигоди, а також погодився сприяти в пошуку такого забудовника та інших посадових осіб цього міністерства, які можуть знати таких забудовників. 

Орієнтовно у березні-квітні 2025-го заступник начальника фінекономуправління Головного управління капітальних вкладень виконав свою домовленість – тоді він залучив до цієї ймовірної схеми свого знайомого Олександра Тиршу, який обіймав посаду начальника групи забезпечення інфраструктури руху опору відділу підтримання руху опору управління руху опору Командування сил спеціальних операцій. Останній невдовзі організував спільні зустрічі, на яких був присутній він, заступник начальника фінекономуправління і потенційний забудовник – директор ТОВ “Астрон Трейд” Сергій Шафранський.

Як зазначають правоохоронці, згадані двоє посадовців Міноборони повідомили цьому бізнесмену про заплановане проведення ЦТУКБ конкурсу з відбору забудовника та висловили прохання надати неправомірну вигоду в розмірі 1,3 млн доларів США ( 53,5 млн гривень за офіційним курсом Національного банку України станом на 09.04.2025). Ці кошти, за даними слідства, потрібні були для того, щоб керівник ЦТУКБ використав своє службове положення щодо визнання зазначеної компанії переможцем такого конкурсу. Як встановили правоохоронці, неправомірну вигоду планувалося передавати через комірки у банку “Український капітал” трьома траншами: 100 тис. (за проведення конкурсу), 400 тис. (за підписання договору) і 800 тис. (після завершення першої черги будівництва). У свою чергу, директор ТОВ “Астрон Трейд” повідомив цим посадовцям Міноборони, що йому спочатку потрібно визначити вартість будівельних робіт, а вже потім говорити “про цифри”. На цьому сторони спочатку і домовилися. 

Надалі керівник вказаної компанії фактично погодився, але з певними умовами. Так, 10 червня 2025 року він зустрівся з Олексієм Стасюком у закладі «McDonald’s» на Севастопольській площі та попросив зменшити розмір хабара до 1 млн доларів – через значні витрати на будівництво. Посадовець Міноборони того ж дня обговорив це питання з начальником ЦТУКБ Віталієм Гайдуком, який погодився на зменшення загального розміру неправомірної вигоди, але за умови, що директор ТОВ “Астрон Трейд” відразу заплатить 100 тис. доларів у якості “першого траншу”. 

Того ж дня, 10 червня, Олексій Стасюк знову зустрівся з цим бізнесменом (цього разу в ресторані «VINO e CUCINA» на вул. Січових стрільців) і озвучив вимогу щодо сплати цієї частини хабара, на що бізнесмен погодився. Передача “першого траншу” відбулася на парковці супермаркету «Novus» на вул. Миколи Міхновського. 

Але частина цих коштів – 950 купюр по 100 доларів – були несправжніми, тобто імітаційними: справа в тому, що на той час хабар вже передавався під контролем правоохоронців. Відразу після отримання неправомірної вигоди вказаного посадовця Міноборони було затримано (тоді ще представниками Нацполіції), а наступного дня йому вручили підозру за ч.4 ст. 368 КК України. Крім того, тоді ж, 11 червня, про підозру було повідомлено Олександру Тирші – йому було інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

До слова, у цей же день 11 червня, в газеті “Україна молода” було опубліковано оголошення про проведення конкурсу “на визначення переможців будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельній ділянці, яка розташована на вул. Симиренка, 20-26”. Згідно з ним, конкурсі пропозиції повинні були містити ескізний проєкт щодо забудови земельної ділянки (зі схемою генерального плану ділянки з благоустроєм, техніко-економічними показниками об’єкта будівництва тощо), інформацію щодо розрахункової частку житла у відсотках від загальної площі квартир, які передадуть Міністерству оборони України і яка повинна складати максимальний відсоток від загальної площі збудованого житла тощо. 

Також в оголошенні уточнювалося, що загальна площа однокімнатних квартир, які будуть передані Міноборони, повинна складати не менше 34 кв.м., двокімнатних – не менше 48 кв.м., а трикімнатних – не менше 63 кв.м. При цьому, перед потенційними забудовниками були висунуті вимоги і щодо “начинки” цього житла. Так, зазначалося, що підлога в квартирах повинна бути покрита лінолеумом, облицювальною плиткою та іншими оздоблювальними матеріалами і виробами; у квартирах повинні були бути встановлені мийки, умивальники, унітази, ванни, водорозбірні крани, електро- та/або газові плити (чотириконфорочні з вбудованими духовими шафами) тощо.

Надалі, аж через два місяці, 12 серпня 2025 року, про підозру було повідомлено і керівнику ЦТУКБ Віталію Гайдуку – йому офіційно було інкриміновано злочин за ч.4 ст. 368. 

Мільйон доларів за гектар у Києві: стали відомі подробиці справи НАБУ щодо ймовірних хабарників з Міноборони

Затримання Гайдука

Зазначимо, що ще на тому етапі, коли це розслідування здійснювала Нацполіція, вивчалася також інформація стосовно того, що до схеми із отриманням хабара можуть бути причетні посадовці банку “Український капітал”, через який, нагадаємо, передбачалася передача хабарів. Також слідчі мали дані, що заступник начальника фінекономуправління Головного управління капітальних вкладень, його безпосередній керівник, начальник цього ж управління капітальних вкладень, та інші особи вимагали від того ж директора ТОВ “Астрон Трейд” неправомірну вигоду в розмірі 3% від суми договору за постачання товарів оборонного призначення (вочевидь, керівник даної компанії збирався цим займатися. – КВ). Такі вимоги бізнесмену начебто було висунуто в групі у месенджері “WhatsApp”, куди його було додано одним із посадовців Міноборони. 

Також в результаті негласних слідчих (розшукових) дій правоохоронці зафіксували листування та розмови, відповідно до яких було встановлено, що вишезгаданий посадовець Командування сил спеціальних операцій – має вплив на низку юридичних осіб, зокрема ТОВ «РВ Струм» та ТОВ «Ауксо констракшн», які здійснюють постачання товарів оборонного призначення для Міноборони, та сприяє перемогам цих компаній щодо закупівель товарів оборонного призначення, за що отримує певний відсоток від суми контрактів. Однак, усі вищезгадані “попередні” дані стосовно вчинення злочинів різними посадовцями не були доведені правоохоронцями до якогось хоча б проміжного результату.

Що відомо про фігурантів

За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Канстальгруп (збиралося будувати на зазначеній ділянці житло для військових в 2017 році.- КВ) було зареєстроване у січні 2018 року в Хмельницькому. Його засновниками та кінцевими бенефіціарами є мешканці того ж міста Олексій Колков, Сергій Душкевич і Олександр Кирилюк, який також є керівником даної компанії. 

Ці особи є близькими до представників партії ВО “Батьківщина” у тому ж обласному центрі. Так, Сергій Душкевич є власником ПП “Консталь, а раніше його партнером по цьому підприємству був бізнесмен і депутат останніх трьох скликань Хмельницької міськради Олександр Скочеляс (у минулому VII та поточному VIII скликаннях обирався від політсили Юлії Тимошенко). 

Компанії з орбіти цього політика неодноразово опинялися в центрі скандалів. Наприклад, те ж ПП “Консталь” добувало (або досі добуває) пісок біля села Улашанівка на Хмельниччині, що, на думку місцевих мешканців, призвело до того, що із їхніх криниць зникла вода. При цьому, видобуток начебто розпочався ще до отримання всіх необхідних дозволів. Крім того, в 2016 році журналісти повідомляли, що Скочеляс у 2015-ому пролобіював виділення Хмельницькою міськрадою земельної ділянки під будівництво житлового будинку місцевій прокуратурі, а безпосередньо самим зведенням займалася компанія з його орбіти.

Олександр Кирилюк також є забудовником. Зокрема, його ОК “Автобіографія-2021” спільно з ТОВ “АМД Констракшн”, співвласницею якої є його ймовірна родичка Альона Кирилюк, зводять ЖК “Автобіографія”. В 2020 році Олександр Кирилюк безуспішно балотувався до Хмельницької міськради від ВО “Батьківщина”

Столичне ТОВ “Астрон Трейд” (фігурант зазначеного розслідування правоохоронців.- КВ) було зареєстроване у серпні 2019-го. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром є вищезгаданий мешканець міста Луцьк Сергій Шафранський.

Як раніше повідомляла КВ, ЦТУКБ і раніше фігурувало в скандалах щодо забудови столичних земель. Одним із найяскравіших кейсів є історія навколо ЖК “Покрова” на вул. Січових стрільців, 59, девелопером якого було заявлено нині збанкрутілий “Укрбуд”.

Землю під цим комплексом – а це 0,96 га – управління капітального будівництва Міноборони ще в 2015 році передало під забудову ТОВ “Будінпроект” на підставі відповідного договору. Таким чином вказана компанія стала співзамовником будівництва, зобов’язавшись збудувати будинок та передати Міноборони квартири у цій будівлі або інших будівлях у Києві, а також збудувати для Київського обласного військового комісаріату, який розміщувався на вказаній ділянці, близько 900 кв.м. приміщень в іншому місці. 

Втім, цей проєкт досі не було реалізовано – у т.ч. через протести громади Солдатської слобідки та претензії правоохоронців. Так, наразі одна з громадських організацій намагається в судовому порядку добитися, зокрема, скасування рішення Київради про цей землевідвід від 2004 року та визнання недійсним договору про її забудову. Активісти стверджують, що столична влада незаконно розпорядилася цією ділянкою, яка входить до земель оборони, що ця забудова є причиною низки проблем у їхньому мікрорайоні і що забудовники перевищили висотність будинків (за Генпланом там можна зводити не більше 9 поверхів). Паралельно з цим військова прокуратура вимагає через суд скасувати рішення Київради від 2021 року, яким було пролонговано орендну угоду по цій ділянці, та вже має “проміжні” успіхи у вигляді заборони на проведення робіт на даній території. 

Читайте: Скандальний ЖК “Покрова”: столичні активісти і прокурори намагаються “забрати” землю в забудовників

Нагадаємо також, що у столиці траплялися випадки, коли посадовці держструктур навпаки де-юре “не хотіли брати хабарі”, а бізнесменів, які надавали таку неправомірну вигоду, “ловили” правоохоронці. Так сталося, наприклад, в історії щодо запланованої забудови землі на вул. Тираспільській, 4, якою зацікавилися у все тому ж НАБУ.

Наразі його детективи вже встановили, що столичний бізнесмен Сергій Копистира, який називав себе фактичним власником ТОВ “Сітігазсервіс” (потенційний забудовник вказаної землі), просив тепер вже ексочільника Мінінфраструктури Олександра Кубракова (також був віце прем’єр-міністром з відновлення України) “посприяти” йому в будівництві житла на цій території. Йшлося про те, щоб держава не розривала договір відповідний договір на реалізацію такого проєкту. За це Копистира обіцяв Кубракову квартири. Також бізнесмен просив тодішнього чиновника надати й деякі інші “послуги”. Зокрема, Копистира буцімто сподівався, що міністр посприяє йому в передачі під забудову сусідніх земельних ділянок, у виділенні коштів з держбюджету на модернізацію електричних мереж на них, в отриманні МУО на проєктування будівництва, які профільний департамент Київської міськдержадміністрації (КМДА) відмовився надавати, тощо. При цьому, Кубракова начебто запевнили у збільшенні розміру хабара – на додачу до 15 квартир, які вже були “переписані” на його “довірену особу” (це відбувалося вже під контролем правоохоронців).

Читайте: Квартири для Кубракова: за що скандальний київський забудовник пропонував хабар віцепрем’єру

Зазначимо, наразі керівником ЦТУКБ є Роман Назарко, якого було призначено на початку жовтня 2025-го після звільнення вищезгаданого Віталія Гайдука. Останній очолював це управління з березня 2024 року. Також він паралельно до червня 2025-го був заступником директора держконцерну “Військторгсервіс”, який наразі переживає реорганізацію. 

Раніше Гайдук працював у органах юстиції – зокрема, до вересня 2019-го очолював департамент реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції, а також Антирейдерську комісію при Мінюсті. За цей час він та очолювана ним комісія неодноразово опинявся у центрі скандалів. Наприклад, узимку 2019-го  в Гайдука проходили обшуки в рамках кримінального провадження щодо схем з реєстрацією. Крім того, улітку того ж року столичний бізнесмен Рубен Арутюнов розповідав, що у антирейдерській комісії йому пропонували заплатити 50 тис. доларів за позитивний розгляд скарги у комісії – при цьому, мовляв, у випадку несплати цих коштів скарга могла розглядатися тижні, а то й місяці. Після звільнення з Мінюсту Віталій Гайдук працював начальником відділу стратегічного планування центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (відоме як АРМА). Також він з 2014-го (з перервами) є співвласником адвокатського об’єднання “Таліон”.

Міністром оборони України з 17 липня 2025 року є експрем’єр України Денис Шмигаль (на колажі праворуч). Його попередником на цій посаді був Рустем Умєров (з 6 вересня 2023 року, на колажі ліворуч), який змінив Олексія Резнікова (з 4 листопада 2021 року).

Фото: колаж КВ

Олександр Глазунов 

КиївВлада