Бразилець Оскар та колумбієць Шедес зустріли нас одразу після повернення з бойового виходу. Двоє друзів, двоє побратимів. М’язисті, підтягнуті, загартованіроками служби та бойових операцій. Але війна змінилася. Тепер вони воюють не лише зі стрілецькоюзброєю в руках, а й за допомогою дронів, що панують в небі російсько-української війни.
Оскар і Шедес виглядають як живі машини для вбивства не випадково. Для них це не перше поле бою. До України вони встигли повоювати у джунглях та перенаселених містах проти ворога, зовсім не схожого на того, з яким зіткнулися нині. Втім у лавах РУБпАК 3-го Інтернаціонального легіону оборони України ці хлопці не мали труднощів, аби прилаштувати попередній досвід до реалій війни, де вирішальну роль відіграють технології.
Оскар: Мені 29 років, і я вже 11 років у війську. Післяслужби в бразильській армії я вступив до Французькогоіноземного легіону. У Бразилії служив у морській піхоті. Проходив підготовку для боїв у міській забудові та джунглях.
Шедес: Мені 30 років. Я прослужив близько шести з половиною років у Колумбії та Україні. У Колумбії бойові діїведуться в гірській місцевості та джунглях. Я опанувавкілька спеціальностей: снайпера, бойового медика та сапера. Тут я був в Авдіївці, Глибокому та Куп’янську.
Обидва бійці одностайні: досвід, здобутий на батьківщині, мало нагадує війну, з якою вони зіткнулися в Україні. Різниця — разюча. Там — локальні загрози й нерегулярні бої. Тут — повномасштабна війна, де поле бою визначають дрони, далекобійна зброя та безперестаннийтемп боїв.
Шедес: Порівняно з Колумбією, війна в Україні маєзовсім інший характер. Нові технології та дрони суттєвозмінюють спосіб ведення бою. Там ми протистоялинаркоторгівлі й тероризму — внутрішнім викликам країни. А тут — повномасштабна війна проти іншої держави, проти загарбників, і ця різниця відчувається у всьому.
Досвід Оскара має ще один вимір. У Французькомуіноземному легіоні він працював інструктором, де навчавновобранців практичним навичкам – стріляти, займатипозиції, працювати з мінами. Оскар впевнений, що той досвід став надзвичайно помічним уже тут, в Україні.
Оскар: Я мав досвід бойових операцій у Ріо-де-Жанейро та в бразильських джунглях. Ми боролися з наркобаронами, тому військова підготовка була заточена під таку специфіку. А тут, у Легіоні, ми готуємося до справжніх боїв, до справжньої війни. Це трохи складніше, але так готують бійців у будь-якій армії світу.
Проте не лише військова служба об’єднує побратимів. Обидва приїхали з чітким розумінням: зло не можнаігнорувати — його треба зупиняти. Саме це переконаннязмусило Шедеса перетнути океан, залишити ріднуКолумбію, а Оскара — Французький іноземний легіон, абиопинитися на полях найбільшої війни в Європі з часівДругої світової.
Оскар: Моя головна мотивація — допомагати людям. Під час служби у Французькому іноземному легіоні я бачив, як росіяни атакують міста і села, викрадають дітей, ґвалтують жінок. Я приїхав сюди, бо росіяни чинять зло. І якщо я можу допомогти цій країні — навіть трохи — я мушу це зробити.
Шедес: Мене мотивує бажання воювати за тих, хтоне здатен захистити себе. Щоденні атаки на цивільних — українських жінок і дітей — викликають у мене сильнийгнів. Я не хочу, щоб моя родина колись пережила подібне. Тому я тут — щоб боротися за тих, хто не можесамостійно дати відсіч.
Дізнатися більше про те, як живуть та воюютьЛегіонери Вільного Світу, а також доєднатися до хоробрих, можна на офіційному сайті: https://ildu.mil.gov.ua/uk
Текст: Дмитро Толкачов
