“Ми постійно піддаємося її впливу”: вчені знайшли нову загрозу для чоловічої та жіночої плідності

Науковці бʼють на сполох через нову загрозу для чоловічої та жіночої фертильності й нормальної вагітності.

Впливати на здоровʼя потомства може не лише мікропластик, про вплив якого багато говорять останнім часом, а й фталати – добавки, які роблять пластик гнучкішим.

Дослідження про вплив фталатів на репродуктивне здоров’я зібрали у виданні The Washington Post, а “УП. Життя” переказує основні тези.

Що таке фталати?

Фталати – це хімічні сполуки, які додають у пластик, щоб зробити його м’якішим і гнучкішим. Вони містяться у вінілових покриттях для підлоги, шторках у ванній, садових шлангах, медичних трубках і пакетах для крові. Їх використовують у косметиці, парфумах, пакуванні тощо.

Значна частина людей піддається впливу фталатів саме через їжу, адже ультраоброблені продукти контактують із різними видами пластикової упаковки. Майже у кожного в крові чи сечі можна виявити фталати.

У США 9 із цих сполук офіційно дозволені для використання у матеріалах, що мають прямий контакт із їжею.

Чим шкідливі фталати?

Науковці найбільше занепокоєні зв’язком між впливом цих хімікатів під час вагітності та безпліддям у подальшому житті, особливо у хлопців.

Фталати належать до групи хімічних речовин, відомих як “ендокринні дизраптори” – тобто можуть втручатися в нормальне функціонування гормонів організму.

Ці хімікати особливо небезпечні для розвитку плода, оскільки він залежить від гормонів, що визначають його ріст і розвиток.

“Якщо будь-які з цих хімікатів потрапляють в організм жінки під час вагітності, вони одразу ж переходять дитині. Плацента взагалі не забезпечує захисту”, – сказав Філіп Ландріґан, педіатр і директор програми з глобального громадського здоров’я у Бостонському коледжі.

Ще у 1990-х роках науковець Річард Ґрей виявив, що самці щурів, які зазнали впливу фталатів у матці, мали вроджені вади: неопущені яєчка, деформований пеніс і скорочену аногенітальну відстань (AGD).

Саме AGD стала головним маркером: у тварин і людей її коротший розмір пов’язують із низькою кількістю сперматозоїдів, безпліддям та зниженим рівнем тестостерону. Цей набір симптомів отримав назву “синдром фталатів”.

У цей же час у Данії та інших країнах науковці почали фіксувати зменшення кількості сперми у чоловіків, зростання випадків раку яєчок і вроджених вад розвитку. Зміни відбувалися надто швидко, щоб їх можна було пояснити генетикою. Це наштовхнуло на висновок: причиною можуть бути фактори довкілля.

У 2005 році науковиця й фахівчиня зі статистики Шанна Свон опублікувала перше велике дослідження про зв’язок між AGD і рівнем фталатів у вагітних жінок.

На основі даних про 136 вагітностей вона з’ясувала: жінки з вищим рівнем цих хімікатів частіше народжували хлопчиків із коротшою AGD, меншими статевими органами та неопущеними яєчками.

Відтоді цей результат неодноразово підтверджували інші дослідження, що аналізували вже тисячі вагітностей.

Паралельно інші науковці фіксували глобальний тренд: між 1973 і 2018 роками кількість сперматозоїдів у чоловіків зменшувалася на 1,2% щороку. Загалом це близько 50% за 45 років. Якість сперми та її концентрація також знижувалися.

Безпосередньо пов’язати ці зміни зі фталатами у матці складно – для цього треба було б відстежувати дітей від народження до дорослого віку. Проте численні роботи показали чіткий зв’язок: коротша AGD у чоловіків асоціюється з нижчою якістю сперми.

У чоловіків із AGD нижче середнього (приблизно 5 см) ймовірність мати дуже низький рівень сперматозоїдів у сім разів вища. Такі чоловіки також частіше мають вроджені вади.

“Ми бачимо, що фталати впливають навіть без особливо високих або незвичних доз. Йдеться про рівні, які ми називаємо фоновими або типовими для загальної популяції”, – каже професор репродуктивної фізіології Гарвардського університету Расс Гаузер.

Фталати впливають не лише на репродуктивну систему, адже гормони також регулюють розвиток мозку плода.

Дослідження в Норвегії показало: діти матерів із найвищим рівнем одного з фталатів утричі частіше отримували діагноз РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності), ніж діти матерів із найнижчим рівнем.

Інше дослідження в Нью-Йорку засвідчило, що діти, чиї матері зазнали суттєвого впливу фталатів, у середньому мали на сім балів нижчий IQ.

“Ми виявили, що вищий рівень впливу фталатів був пов’язаний із поведінкою, схожою на РДУГ. Більше неуважності, більше гіперактивності, більше проблемної поведінки вдома й у школі”, – сказала Стефані Енгель, професорка репродуктивної епідеміології Університету Північної Кароліни.

Чому фталати можуть вплинути на плід?

До 10-го тижня плід розвивається переважно ізольовано від кровотоку матері. Поживні речовини надходять головним чином із жовткового мішка. На цьому етапі плацента оточує плід, але його відділяє від крові матері система захисних структур.

Між 10 і 12 тижнями ці “пробки” розчиняються, і материнська кров починає надходити. Хімічні речовини, включно з фталатами, можуть тоді потрапляти з крові матері до плоду через плаценту й пуповину.

Вони також можуть проникати через мембрану, що оточує плід, і потрапляти в амніотичну рідину.

Науковці кажуть, що найбільш небезпечний період – це перший триместр, ще до того, як багато жінок усвідомлюють, що вагітні.

На початку вагітності гормони плода діють як “диригент оркестру”: вони дають сигнал тканинам рости, органам формуватися, вмикати й вимикати процеси.

Саме в цей час хімічні речовини, які порушують роботу ендокринної системи, можуть змінити хід розвитку.

“Гормони під час розвитку “дають інструкції тканинам і органам. Саме тоді визначається і закладається ваше майбутнє”, – сказав репродуктивний токсиколог Технічного університету Данії Тер’є Свінґен.

До 6 тижня ембріони ще не мають чітко чоловічих чи жіночих ознак. Їхні статеві органи – це недиференційовані структури, які залежно від гормонів можуть перетворитися на чоловічі або жіночі.

Починаючи з 6 тижня, ембріони з Y-хромосомою починають виробляти тестостерон.

Між 8 і 14 тижнями тестостерон сигналізує тканинам формувати чоловічу анатомію. У цей час статеві органи перетворюються на пеніс, яєчка та мошонку. У жіночих плодів, за відсутності тестостерону, статеві органи розвиваються у клітор і вульву.

У чоловіків відстань між анусом і геніталіями збільшується більше, ніж у жінок, утворюючи аногенітальну відстань. Але якщо тестостерону недостатньо, ця відстань коротша – і це вважається маркером майбутніх проблем із фертильністю.

Фталати діють як антиандрогени – вони блокують розвиток тестостерону. Вчені вважають, що вони порушують роботу клітин Лейдіга, які виробляють тестостерон у плода. Але підтвердити це важко: дослідити процес без інвазивних процедур практично неможливо.

Наслідком нестачі тестостерону можуть бути крипторхізм (неопущення яєчок) або гіпоспадія (відкриття уретри збоку пеніса).

Дослідження понад 6000 учасників також виявило: високий рівень впливу фталатів у матці підвищував ризик передчасних пологів на 12–16%. Інші дослідження підрахували: ці хімікати можуть спричиняти близько 56 тисяч передчасних пологів щороку у США.

“Підвищення рівня передчасних пологів на 15% – це дуже багато для всієї популяції”, – сказала Келлі Фергюсон із Національного інституту здоров’я. – “Це має наслідки і для дітей, і для матерів, і фінансові витрати”.

Суперечки у науковій спільноті

Не всі науковці погоджуються, що саме фталати є головною причиною проблем зі здоров’ям. Дослідження складні, адже неетично спеціально піддавати вагітних жінок їхньому впливу.

Крім того, майже кожна вагітна у світі має певний рівень фталатів, тому знайти “чисту” контрольну групу неможливо.

Род Мітчелл з Единбурзького університету зазначає: миші реагують на фталати менш різко, ніж щури, тому переносити дані тваринних дослідів на людей потрібно з обережністю.

“Ми постійно піддаємося впливу цілого міксу хімікатів”, – сказав він.

Інші вчені, навпаки, наголошують: “Усі ці дані разом важко ігнорувати. Це сила накопичених доказів”, – сказав Тер’є Свінґен із Технічного університету Данії.

Представники хімічної промисловості стверджують, що фталати відіграють ключову роль у виробництві пластику та медицині.

“Ці хімікати є важливими компонентами у пакетах для крові та медичних пристроях, які рятують життя”, – зазначив Кевін Отт із компанії Flexible Vinyl Alliance.

Американська рада хімічної промисловості заявила, що деякі новіші види фталатів, зокрема DINP і DIDP, не пов’язували з репродуктивними проблемами чи впливом на розвиток мозку.

У США рівень регуляції фталатів залишається низьким. У 2017 році Комісія з безпеки споживчих товарів заборонила 5 видів фталатів у дитячих іграшках. Але вони й надалі дозволені у матеріалах, що контактують із продуктами харчування.

FDA неодноразово відхиляло петиції від громадських і медичних організацій із закликом переглянути безпечність фталатів.

“Агентство знає про занепокоєння щодо можливих наслідків високого рівня впливу фталатів і працює над оновленою оцінкою безпечності дев’яти дозволених способів їхнього використання”, – казав представник FDA Ендрю Ніксон.

Багато вчених різко критикують урядові агентства за бездіяльність. В одному з аналізів підрахували, що у 2018 році фталати спричинили близько 100 тисяч додаткових випадків чоловічого безпліддя.

“Я вірю у принцип обережності, який означає: діяти потрібно, якщо є тривожні докази. Не треба чекати, доки ми побачимо мертві тіла, аби щось зробити”, – сказала Лінда Бірнбаум, токсиколог і колишня директорка Національного інституту наук про довкілля.