Обкрадений Лувр, “рожеві пантери” і терорист із піцою: 7 гучних пограбувань в історії

19 жовтня невідомі пограбували Лувр – найвідоміший музей мистецтва у Парижі.

Зловмисники поцупили 9 коштовностей, що належали Наполеону й імператриці, але згодом поліція знайшла один із предметів неподалік від місця злочину.

Пограбування тривало всього 7 хвилин і породило хвилю мемів про погану охорону одного з найважливіших мистецьких обʼєктів світу.

Та нещодавній інцидент у Парижі – це не єдине гучне пограбування в історії.

“УП. Життя” зібрала 7 не менш цікавих історій про крадіжки, які сколихнули світ, на основі матеріалів The Guardian, Time, CBS News, History.com, People, Guinness World Records, Vanity Fair, ATI і SpyScape.

“Піца-бомбер” зі США

28 серпня 2003 року життя звичайного курʼєра піци Браяна Веллса перетворилося на кошмар. Чоловік із вибухівкою, закріпленою на шиї, зайшов до банку PNC у місті Ері, штат Пенсільванія.

Він передав записку із вимогою дати йому 250 тисяч доларів, та отримавши 8 тисяч, вийшов із приміщення.

Коли поліцейські машини оточили злочинця, він впав на коліна і почав кричати, що його змусили піти на злочин. Тоді сталося найстрашніше: вибуховий “комірець” спрацював просто перед телекамерами, і курʼєр загинув.

Це стало початком однієї з найзаплутаніших справ в історії ФБР. Разом із поліцією Пенсільванії та Бюро з контролю за алкоголем і зброєю агенти розплутали історію.

Виявилося, що пограбування – частина масштабної змови, яку організувала американка Маржорі Діл-Армстронг.

Вона хотіла отримати спадщину, тому найняла знайомого, щоб убити власного батька. А гроші на “замовлення” планувала здобути саме через це пограбування.

До речі, за 2 тижні до цього Маржорі вбила свого хлопця і сховала його тіло в морозилку. Це був уже другий вбитий бойфренд: колишнього жінка застрелила ще у 1984-му.

У новій справі також фігурували спільники Маржорі – Вільям Ротштейн і Флойд Стоктон.

Перший помер ще до суду, а другий отримав імунітет в обмін на свідчення. У 2011 році Діл-Армстронг засудили до довічного ув’язнення, а Барнс отримав дещо менший строк (22,5 роки тюрми) за співпрацю зі слідством. Обоє померли за ґратами.

Без відповіді залишилося запитання: чи був Браян Веллс жертвою, чи співучасником? Слідчі вважали, що він погодився взяти участь у злочині, думаючи, що бомба несправжня. Але родина чоловіка стверджувала, що його змусили під загрозою смерті.

Справа “піца-бомбера” увійшла в історію як одна з найзагадковіших у США. У 2018 році Netflix навіть зняв про це документальний серіал “Evil Genius”.

Рекордне пограбування банку в Багдаді

11 липня 2007 року в Багдаді двоє охоронців Інвестиційного банку Dar es Salaam зникли з 282 мільйонами доларів готівкою. І ще прихопили 220 мільйонів іракських динарів – приблизно 173 тисячі доларів на той час.

Поліція розвела руками: країна жила у вирі громадянської війни. За однією з версій, охоронці могли працювати на одну з міліцій, що тоді контролювали частини Багдада.

Найдивніше у всій цій історії – звідки у невеликого приватного банку взялася така гора грошей? Це повʼязували з урядовою корупцією, сектантськими угрупованнями і мільярдами доларів, завезеними зі США.

Розслідування швидко зійшло нанівець, а сам банк ще понад десятиліття після цього продовжував працювати, і аж у 2018 році тихо зник із ринку.

І хоча це пограбування вважається “найбільшим у банківській історії”, траплялися й зухваліші злочини. Наприклад, у 2003 році Саддам Хусейн просто наказав винести 920 мільйонів доларів із Центрального банку Іраку.

Пограбування Люфтганзи 1978 року

11 грудня 1978 року група озброєних грабіжників здійснила ретельно сплановане пограбування на вантажному терміналі Lufthansa в міжнародному аеропорту імені Кеннеді (JFK) в Нью-Йорку.

Група, пов’язана зі злочинною сім’єю Луччезе, викрала близько 5 мільйонів доларів готівкою та 875 тисяч доларів у коштовностях.

О 3-й ночі 11 грудня шестеро чоловіків у лижних масках під’їхали до складу Lufthansa на чорному фургоні. Вони перерізали замок на воротах болторізом і зайшли всередину.

Погрожуючи зброєю, вони загнали працівників у кімнату відпочинку, змусили менеджера вимкнути сигналізацію та відчинити подвійні двері сховища.

Грабіжники поїхали о 4:21 ранку, а працівникам наказали не дзвонити в поліцію до 4:30. Уся операція тривала лише 64 хвилини.

На той час це було найбільше пограбування в історії США. Точність і масштаб операції увічнені в популярній культурі, зокрема у фільмі Мартіна Скорсезе 1990 року “Славні хлопці” (“Goodfellas”). Персонаж Джиммі Конвей, якого зіграв Роберт Де Ніро, заснований на реальній постаті – Джеймсі Бьорку (“Джиммі Джентльмені”).

Цікаво, що пограбування обійшлося без смертей, але після наживи майже всі злочинці загинули.

Ідея пограбування від початку належала працівникові вантажного терміналу Lufthansa на ім’я Луї Вернер, який мав азартний борг у 20 тисяч доларів.

Вернер звернувся до букмекера й власника магазину перук Мартіна Кругмана, розповівши йому про великі партії невідстежуваних грошей, які часто прибували з Німеччини й тимчасово зберігалися у сховищі Lufthansa. Вернер попросив Кругмана знайти людей, які могли б провернути справу.

Кругман передав ідею торговцю наркотиками Генрі Гіллу, а той – залучив свого наставника Джиммі “Джентльмена” Бьорка. Його банда була відома пограбуваннями й викраденнями вантажівок, що прибували з аеропорту

Після злочину Кругман надто гучно й часто вимагав свою частку, тож злочинці вбили його через місяць після пограбування. Його тіло так і не знайшли.

Через 2 дні після пограбування поліція знайшла чорний фургон, припаркований біля пожежного гідранта в Брукліні. Парнелл Едвардс, довірений помічник банди Бьорка, не відвіз фургон на звалище Готті, як йому наказали.

Боячись, що поліція через фургон вийде на Едвардса, а потім і на нього самого, Бьорк вирішив, що Едвардс має зникнути. За його наказом двоє досвідчених убивць із банди – Томмі ДеСімоне та Анджело Сепе – застрелили Едвардса в голову просто під час вечері, коли він ще жував курку.

Едвардс став першою жертвою у кривавій кампанії Бьорка зі знищення свідків. До літа 1979 року, через 7 місяців після пограбування, Бьорк особисто або через своїх людей ліквідував 9 осіб. Серед них були ті, хто брав участь у пограбуванні, займався відмиванням грошей або просто опинився не в тому місці, не в той час.

Наприкінці лютого Вернера – єдиного офіційного винного у справі Lufthansa – засудили до 15 років ув’язнення. Це лише підсилило параною Бьорка.

Невдовзі після цього він наказав позбутися свого колишнього сусіда по камері Луї “Ростбіфа” Кафори, який відмивав гроші через свою парковку в Брукліні.

Попри наказ “залягти на дно”, Кафора купив дружині рожевий кадилак і розповів їй про пограбування та інші справи мафії. Подружжя зникло – їхніх тіл не знайшли.

Злочинці Роберт Макмахон і Джо “Будда” Манрі, що працювали з вантажами Air France у JFK, відмовилися співпрацювати з ФБР. У травні їх обох знайшли розстріляними в потилицю у припаркованому автомобілі.

Алмазне пограбування в Антверпені

У лютому 2003 року група італійських злодіїв здійснила ретельно сплановане пограбування в Алмазному центрі Антверпена. Вони знешкодили кілька рівнів високотехнологічної охорони, зокрема інфрачервоні детектори та сейсмічні сенсори, щоб отримати доступ до сховища.

Група, яку прозвали “Школою Турина”, під керівництвом Леонардо Нотарбартоло викрала діаманти, золото та коштовності на суму близько 100 мільйонів доларів. Кожен із членів групи мав своє прізвисько – Швидкий, Монстр, Геній і Король ключів.

Нотарбартоло багато років орендував офіс у діамантовому центрі й знав, як улаштована охорона. За його свідченнями, замовником злочину був торговець діамантами з Антверпена, який пообіцяв йому 100 тисяч євро за пограбування головного сховища. Італійська поліція підозрювала навіть його двоюрідного брата, нібито пов’язаного з мафією, але доказів не знайшли.

Зловмисники готувалися до пограбування роками – їхній замовник збудував точну копію сховища, де вони тренувалися долати систему безпеки.

У ніч на 15 лютого четверо грабіжників проникли в будівлю через балкон, обійшовши інфрачервоні датчики з саморобним поліестеровим щитом, вимкнули сигналізацію й дісталися підземного сховища.

Поліція припускає, що злодії могли потрапити в будівлю, використавши підроблений ключ. Серед інших хитрощів – розпилення жіночого лаку для волосся на теплові сенсори, щоб тимчасово знешкодити їх, а також вирівнювання магнітного сенсора за допомогою алюмінієвої пластини, щоб обійти блокування дверей. Навіть прості прийоми, як заклеювання світлових сенсорів скотчем, допомогли обійти систему, що вважалася неприступною.

Грабіжники відчинили 109 із 189 сейфів із діамантами й золотом, завантажили вкрадене у мішки та зникли. Ніхто не постраждав, а поліція була шокована зухвалістю бандитів.

Та “успіху” грабіжників завадила одна помилка: запанікувавши, “Швидкий” викинув пакет із доказами на ґрунтовій дорозі замість того, щоб спалити всі речі.

Пакет знайшов місцевий фермер Август Ван Камп, який і викликав поліцію. Правоохоронці виявили рахунок з ім’ям Нотарбартоло, візитку з адресою та телефоном “Генія”, а також інші предмети, що зрештою привели слідчих до злодіїв.

Леонардо Нотарбартоло заарештували в Антверпені у лютому 2003 року, через кілька днів після пограбування. Попри те, що більшу частину награбованого так і не віднайшли, лідера банди засудили до 10 років тюрми на основі непрямих доказів.

“Монстра” заарештували в Італії у листопаді 2007 року. Того ж місяця “Генія” екстрадували до Бельгії, а “Швидкого” судили в Італії. Усім трьом дали по 5 років тюрми. “Короля ключів” так і не ідентифікували й не заарештували.

Нотарбартоло згодом вийшов із в’язниці умовно-достроково, одружився й відкрив бізнес із виробництва деревних пелетів для камінів.

“Крадіжка століття” у Парижі

У грудні 2008 року в Парижі відбулося одне з найзухваліших пограбувань у Європі.

Ціллю став бутик Harry Winston на авеню Монтень – ювелірний дім світового рівня, який обслуговував політиків і кінозірок.

У цей магазин вдиралися вже не вперше: у 2007 році четверо чоловіків, переодягнених у малярів, серед білого дня винесли звідти коштовності на суму близько 37 мільйонів доларів. Поліція тоді не знайшла ні злочинців, ні викрадених речей.

Через рік, 4 грудня 2008 року, приблизно о 6-й вечора, коли магазин майже зачинявся, до приміщення увійшли чотири озброєні чоловіки.

Троє з них були переодягнені у жіночий одяг, з макіяжем та перуками. Вони вдавали звичайних відвідувачок, аж раптом – витягнули зброю.

Грабіжники змусили персонал віддати ключі від сейфів і за менше ніж 20 хвилин забрали понад 100 годинників і майже 300 ювелірних виробів.

Загальна вартість викраденого становила близько 73 мільйонів доларів. Після цього вони спокійно вийшли з магазину і розчинилися у вечірньому Парижі.

Слідчі були впевнені у причетності до злочину міжнародного угруповання “Рожеві Пантери” (Pink Panthers) – вихідців із країн колишньої Югославії, відомих десятками ювелірних грабежів по всьому світу.

Згодом стало відомо, що у справі був замішаний охоронець магазину – Мулуд Дженнад. Камери спостереження показали, що під час нападу він пересувався приміщенням вільно і не викликав поліцію, а саме він зачиняв магазин напередодні.

Після кількох років розслідування французька поліція заарештувала групу підозрюваних.

У 2015 році суд Парижа визнав 8 чоловіків винними у двох пограбуваннях Harry Winston (2007 та 2008 років). Вони отримали від 9 місяців до 15 років ув’язнення.

Поліція зуміла повернути лише невелику частину викраденого. У 2011 році у каналізаційному люку поблизу Парижа виявили 19 каблучок і 3 пари сережок загальною вартістю близько 18 мільйонів євро. Решту прикрас так і не знайшли.

Пограбування Harry Winston у Парижі 2008 року отримало у Франції назву “le casse du siècle” – “крадіжка століття”.

Кленовосиропне пограбування

Між 2011 і 2012 роками з одного складу у Квебеку зникло майже 3 тисячі тонн сиропу вартістю 13,7 мільйона доларів США – це близько 77% світових запасів.

Зловмисники зливали сироп із бочок і замінювали його звичайною водою. Але довго тішитися “солодким життям” не судилося – банду спіймали.

Згодом злочин отримав назву “Велика канадська крадіжка кленового сиропу”. На основі цієї історії у 2021 році канадці зняли комедійний серіал “The Sticky”.

Одним із головних фігурантів був Рішар Вальєр. Його визнали винним у шахрайстві, торгівлі та крадіжці, засудили до 8 років ув’язнення і зобов’язали сплатити 9 мільйонів доларів штрафу.

Згодом Вальєр оскаржив це рішення, стверджуючи, що заробив лише близько 1 мільйона, і суд дійсно зменшив суму штрафу.

Та у 2022 році Верховний суд Канади вирішив інакше: суддя постановив, що штраф не може обмежуватися лише розміром прибутку злочинця.

Згідно з вироком, до 2032 року грабіжник має повернути всю суму збитків, а якщо не зможе – проведе ще 6 років у в’язниці.

Вертолітне пограбування у Стокгольмі

У 2009 році у Швеції сталося перше в історії “гелікоптерне” пограбування.

Рано-вранці 23 вересня зловмисники викрали вертоліт з бази “Рослаген”. Його посадили на дах будівлі, де зберігалися готівкові запаси. Грабіжники вибили двері кувалдами, підірвали сейфи вибухівкою й почали виносити мішки з грошима.

Поки вони працювали, вертоліт кружляв над будівлею, готовий підняти здобич у повітря. Поліція не могла підняти власні гелікоптери – у їхньому ангарі знайшли сумку з написом “бомба”. А патрульні машини, які мчали до місця злочину, потрапляли на дороги, усіяні шипами, й не могли рухатися з проколотими шинами.

Злочинці викрали 5,3 мільйона доларів. Після втечі грабіжники приземлилися в районі Кананбадет. О 8:15 викрадений вертоліт знайшли в лісі біля Скевльотена.

Сербські правоохоронці згодом повідомили, що у крадіжці брали участь колишні вояки розформованого підрозділу спецоперацій “Червоні берети”.

Шведська поліція затримала 10 чоловіків, причетних до крадіжки, але трьох із них згодом виправдали.

Семеро зловмисників (один з яких – серб) постали перед судом, але ніхто не отримав більше 8 років ув’язнення. Гроші, до речі, так і не знайшли.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про 5 найдивніших сект, які існують донині.

Onview