Напевно, ніщо так не б’є по людині, як момент, коли те, чим вона пишалася все професійне життя, раптом перестає мати значення. Програміст, який роками відточував уміння писати код на C++, або розробник, здатний розібратися в будь-якій архітектурі, будували свою професійну ідентичність навколо конкретних навичок. Саме ці вміння формували їхню цінність, їхнє его і, зрештою, робили їх одними з найоплачуваніших фахівців як в Україні, так і у світі.
Але з появою штучного інтелекту (ШІ) ситуація почала змінюватися. Те, що ще донедавна було їх ключовою компетенцією, поступово втрачає свою винятковість. У центрі цього процесу особистісний конфлікт, адже технологія, створена людьми, змінює їхнє уявлення про власну професію. Вона змушує переосмислювати свою роль і цінність, і саме це стає одним із найболючіших аспектів трансформації IT-індустрії останніх років.
Парадокс у тому, що ці зміни зачіпають усіх – і тих, хто десятиліттями працює в індустрії, і тих, хто лише входить у неї, і навіть тих, хто вже закріпився і вважав своє місце стабільним.
Назвати це поганими часами складно – будь-які зміни відкривають нові можливості. Але вони завжди несуть невизначеність. Особливо для українських розробників, які з 2022 року і без того працюють у складних умовах. У цьому контексті те, що ШІ стає для них новим викликом, виглядає цілком закономірно.
Як ШІ і автономні системи змінюють роботу програмістів? Чому написання коду перестає бути головною навичкою? І як знайти себе в новій реальності, де значну частину того, що вміли розробники, бере на себе алгоритм?
Роль айтівців стрімко змінюється
“Ми, можливо, за 6-12 місяців від того, щоб моделі виконували більшість, а можливо, і весь обсяг роботи, який сьогодні роблять розробники від початку до кінця”, – заявив CEO Anthropic Даріо Амодей під час дискусії зі своїм колегою Демісом Хассабісом із Google DeepMind на цьогорічному Всесвітньому економічному форумі.
Його слова можна трактувати по-різному: від чергової гучної заяви, покликаної привернути увагу до нових розробок компанії, до реалістичної оцінки того, як ШІ, зокрема агентні системи, змінюють підходи до створення програмного забезпечення.
Це підтверджує і дослідження української ІТ-компанії SoftServe, проведене спільно з MIT Technology Review. У ньому йдеться, що вже в найближчі два роки розробка програмного забезпечення може досягти рівня автоматизації, який можна порівняти з безпілотними таксі.
Наразі більшість команд використовують ШІ як допоміжний інструмент для написання коду, тестування чи аналізу. Але з розвитком агентних систем підхід змінюється: компанії поступово переходять до повноцінної агентної інженерії в межах усього етапу розробки. Зокрема, 72% опитаних очікують, що в найближчі два роки ШІ-системи керуватимуть більшістю або навіть усіма етапами життєвого циклу продукту, а 41% прогнозують, що це станеться вже впродовж 18 місяців.
В SoftServe кажуть, що ситуація в індустрії змінюється настільки швидко, що частину цих оцінок уже можна вважати застарілими. “Ми почали цей репорт у грудні, але вже у квітні він частково застарів, оскільки світ за цей час зробив ще один ривок. Те, що ми прогнозували на два роки вперед, може стати реальністю вже до кінця 2026 року”, – каже CTO напряму Advanced Technologies у SoftServe Серж Газієв.
Йдеться про те, що ШІ-агенти керуватимуть більшістю етапів життєвого циклу продукту. У галузі це явище називають Dark Software Factory – підходом, коли достатньо описати вимоги до продукту, а система самостійно створює готовий, протестований софт, який можна одразу використовувати.
Читайте також
ШІ з українським акцентом: що створюють Мінцифра та “Київстар” і кому це потрібно
Такий сценарій уже зараз частково стає реальністю. Один із софтвер-інженерів розповів ЕП, що вже сьогодні близько 80% його задач – це не написання коду напряму, а формулювання запитів і постановка задач для моделі. Далі ШІ самостійно генерує код, а його роль зводиться переважно до перевірки результату.
Як наслідок великі компанії активно інтегрують нові інструменти, запускають платні рішення, а розробники отримують доступ до дедалі потужніших моделей. Водночас за словами Газієва з SoftServe, поки що це не повністю реалізована модель, але індустрія дуже швидко до неї рухається.
Попри це частина ринку зберігає обережний оптимізм. Наприклад, CEO компанії DevRain Олександр Краковецький погоджується, що напрямок розвитку, про який говорять дослідження і великі технологічні компанії, є правильним. Але, на його думку, процес повної трансформації відбудеться дещо повільніше, ніж це іноді подають у гучних заявах.
“Поки що це досить фрагментований процес. Здається, що всі вже перейшли на агентів, але на практиці це все ще відносно невелика частка ринку. Хоча вона очевидно зростатиме”, – наголошує Краковецький.
Що це означає для інженерів і команд
Головна дискусія в індустрії сьогодні ведеться вже не про те, чи зміниться робота інженерів, а про те – наскільки швидко і масштабно це станеться. Сам факт змін майже ні в кого не викликає сумнівів.
У цих умовах ключовим викликом стає здатність адаптуватися до нової реальності, де важливішими стають постановка задач, формулювання вимог і оцінка результату.
Якщо уявити, що розробник – це кухар у ресторані, то раніше його робота виглядала так: він стоїть біля плити і готує кожну страву власноруч. Нарізає, смажить, помішує, пробує, виправляє. Це вимагає років навчання, точних рухів і постійної уваги. А більшість часу йшла саме на технічне виконання.
Тепер агентний ШІ – це як команда помічників на кухні, яким достатньо пояснити, що потрібно зробити, і вони самі реалізують задачу. Інженер, тобто кухар, більше не стоїть “біля плити”, але його роль не зникає, а скоріше змінюється. Тепер цінність програміста у тому, що машини не вміють: розуміти потребу, вигадувати рішення, контролювати якість і приймати рішення в складних ситуаціях.
Читайте також
Рейдери-невдахи: як у Львівського IT-кластера намагалися забрати прибутковий івент
Але ось в цьому і ховається складність. Якщо кухар все життя навчався стояти біля плити та пишається своєю технікою просмаження стейків, йому важко прийняти, що тепер його професійна цінність формується довкола інших навичок.
“Ключовий виклик сьогодні – це зміна мислення. Частина інженерів усе ще тримається за свою професійну ідентичність, пов’язану з конкретними мовами програмування чи підходами, і не встигає адаптуватися до нової моделі роботи зі штучним інтелектом”, – зазначає Газієв.
Попри розмови про “кінець програмування”, Краковецький пропонує дивитися на це не як на революцію, а як на черговий етап еволюції індустрії. “Це справді виглядає як зміна парадигми. Раніше ми працювали на рівні деталей реалізації: писали код, керували пам’яттю, будували системи вручну. Зараз ми підійнялися вище й описуємо бізнес-сценарії, а технічну реалізацію дедалі більше бере на себе система”, – пояснює він.
Значна частина простих задач уже зараз може виконуватися без участі технічних спеціалістів. На думку Газієва, для завдань середньої складності програміст тепер не завжди потрібен у звичному розумінні: частину роботи можуть виконувати, зокрема продакт-менеджери, бізнес-аналітики та тестувальники. Як колись для створення простого сайту перестала бути обов’язковою участь розробника, так і зараз частина розробки стає доступнішою без глибоких технічних знань.
Важливо також розуміти, що не всі задачі однаково піддаються автоматизації. У складних проєктах зі старими системами, які роками будувалися і на яких тримається бізнес чи інфраструктура, не вийде просто все швидко переписати або “перегенерити” через ШІ.
За даними досліджень SoftServe, якщо раніше ключовими були DevOps, cloud і full-stack фахівці, то тепер найбільш затребуваними стають ШІ-інженери (про це говорять 51% опитаних). Так, наприклад, професор Університету Гаваїв Рік Казман вважає, що широке використання агентного ШІ стане саме в основі базових інженерних процесах: написанні коду, тестуванні, рефакторингу та деплої цей зсув буде найбільш відчутним.
Інтеграція ШІ також змінює структуру команди, яка працює над конкретним проєктом. Великі команди стають менш потрібними, а швидкість розробки різко зростає. “Ми називаємо цю модель one pizza team – це коли команду можна нагодувати однією піцою, тобто це чотири-п’ять людей. На відміну від підходу з більшими командами, такі групи стають майже вдвічі меншими, але працюють продуктивніше”, – пояснює Газієв.
Водночас використання ШІ різко скорочує тривалість розробки. Якщо раніше за кілька тижнів команда могла підготувати лише прототип, то тепер за той самий час отримує вже першу повноцінну робочу версію продукту і часто силами значно меншої команди.
Як зазначає АІ директор ЕРАМ Україна Вадим Власенко, таких випадків у компанії стає дедалі більше. “Якщо рік-півтора тому ми говорили про прискорення в роботі “до 20%”, то зараз впевнено кажемо “від 20%. Моделі стали суттєво кращими, інструменти потужнішими, а головне, що команди вже навчилися ними правильно користуватись”, – додає він.
Як це змінює бізнес-моделі IT-компаній
Традиційно аутсорсингова модель ІТ-компаній будувалася на продажі людино-годин – фактичного “продажі часу” або “продажі команди” під конкретний проєкт. Тепер ця логіка змінюється.
За словами CTO Advanced Technologies у SoftServe, сервісна модель поступово відходить від оплати за години роботи і переходить до підходу, де клієнт платить за результат. Проєкти все частіше ділять на етапи з чіткими цілями та вартістю, іноді з бонусами за швидкість або ризиками для виконавця у разі затримок.
У ЕРАМ зазначають, що ідея платити за результат, а не за час насправді не нова, але раніше вона розбивалася об неможливість точно передбачити скільки це займе. “Тепер ШІ робить таке прогнозування набагато точнішим, а клієнти приходять вже не з розмитим технічним завданням, а з готовим прототипом зробленим власноруч і просять доробити його до готового продукту або створити лише потрібну частину функціоналу замість купівлі дорогих готових рішень”, – каже Власенко.
Проте він наголошує, що це поки що поступовий зсув, оскільки частка таких угод значно менша за традиційну модель Time&Materials (T&M).
Читайте також
Занадто дорогий, щоб залишитися: хто і чому скорочує найсильніших в ІТ
Співрозмовники ЕП в ІТ-секторі припускають, ситуація на ринку може розвинутись кількома шляхами. З одного боку, послуги можуть суттєво подешевшати: менші команди і швидша розробка означають нижчу вартість.
З іншого – можливий ефект, схожий на економічний парадокс Джевонса: коли технології стають дешевшим і простішим у використанні, люди починають використовувати це набагато більше, і загальне споживання зростає, а не падає. Класичний приклад: парові двигуни стали економнішими і вугілля почали спалювати більше, бо двигуни поширились скрізь. Тобто у випадку з ІТ-компаніями клієнтів навпаки стане більше, і ринок у підсумку тільки розшириться.
Ще один сценарій – перерозподіл кадрів. Частина інженерів може перейти з аутсорсу у продуктові компанії або великі українські бізнеси, де потрібні більш спеціалізовані рішення і глибше розуміння домену.
За словами Краковецького, межа між інхаус-розробкою та аутсорсингом поступово розмивається: навіть нетехнічні компанії можуть закривати більшість задач власними невеликими командами з використанням ШІ. Тобто аутсорс-компанії втрачають клієнтів не тому, що погано працюють, а тому, що клієнти просто менше потребують зовнішньої допомоги.
Паралельно великі компанії дедалі частіше будують власні внутрішні IT-структури, і цей тренд лише посилюватиметься. Крім цього трансформується й взаємодія з клієнтом. “Зміняться вимоги до постачальників послуг: вибір партнера стане набагато прискіпливішим”, – прогнозує Власенко.
Що буде з професією і входом у неї
Однозначної відповіді, чи постраждають інженери, немає. Уже зараз видно, що частина компаній скорочує команди завдяки автоматизації. Це стосується не лише програмістів, а й інших спеціалістів, які виконували рутинні задачі.
Водночас говорити про повне зникнення професії зарано. Швидше йдеться про її трансформацію. Найбільше питань виникає щодо початківців, адже саме їхні задачі в компаніях вже зараз починає виконувати ШІ. Але це не означає, що вони зникнуть як клас – просто змінюється точка входу.
Замість звичайного знання конкретної мови програмування важливішими стають фундаментальні навички: розуміння задач, логіки систем і вміння працювати з інструментами ШІ.
На переконання Газієва фактично роль Junior розробника зміщується до етапу фінального доопрацювання продукту, коли потрібно перевірити результат, знайти помилки і довести рішення до робочого стану. Знання мов програмування залишаються важливими на рівні розуміння, але вже не на рівні синтаксису, коли важливіше правильно обрати підхід і оцінити результат.
Крім того, з’являється новий тип спеціаліста – умовно “AI-native інженер”. Це не обов’язково найсильніший програміст у класичному розумінні, але людина, яка вміє ефективно використовувати інструменти ШІ і досягати результату.
Саме ця навичка стає важливою для майбутнього програміста. За словами Краковецького, позиція Junior скоріш за все залишиться, але працюватимуть вони разом із ШІ-інструментами та агентами.
Складні задачі, як і раніше, виконуватимуть Senior – передусім архітектуру та системні рішення. Тобто процес змінюється, але поділ на складні й прості задачі зберігається.
Водночас межа між позиціями в компаніях може почати розмиватися через появу super-junior – людей без великого досвіду, але з правильним мисленням і вмінням працювати з ШІ. У 18-20 років вони можуть показувати результат рівня спеціалістів із багаторічним досвідом. Попит на них зростатиме. Ключове тут – не інструменти, а підхід: гнучкість і відсутність прив’язки до конкретного стеку.
“Інженер більше не мислить себе як backend .NET developer чи Java developer. Така спеціалізація звужує. Натомість він працює як software engineer, який обирає інструменти під задачу: сьогодні одна технологія, завтра інша, далі – робота з агентами. Важливим стає не знання конкретної мови, а здатність розв’язувати задачі”, – пояснює Краковецький.
Саме тому молодшим спеціалістам легше адаптуватися: у них немає прив’язаності до конкретних технологій. Вони сприймають інструменти як засіб, а не як частину ідентичності.
Читайте також
Загрались. Технологічні компанії світу створили бульбашку ШІ?
Це підтверджують і зміни попиту на ринку. Якщо останні роки лідирували DevOps engineer (41%), Cloud engineer (37%) і Full-stack engineer (36%), то в найближчі два роки на перший план виходять AI engineer (51%), Software architect (32%) та Data engineer (29%). Це показує зсув від виконання до проєктування, даних і роботи з ШІ.
Також цю тезу підтверджує й Власенко з ЕРАМ. “Сьогодні найціннішим активом стає фахівець, який поєднує глибоку доменну експертизу з умінням системно використовувати ШІ для отримання результату. Це не той, хто просто має Claude Code або Codex у редакторі, а той, хто перебудував свій робочий процес і видає результат у 2-3 рази швидше. Такі фахівці коштують дорожче, і клієнти це розуміють”, – переконує він.
У ЕРАМ також додають, що тепер базова ШІ-грамотність це вже не перевага, а базовий мінімум. Тому клієнти готові платити більше тільки за вузьких спеціалістів, зокрема тих, хто будує і тренує моделі, але не бачать сенсу в доплатах за “інженера зі звичайним Copilot”.
