“Репортери без кордонів” оприлюднили новий список “ворогів свободи преси” з 37 прізвищ, туди традиційно увійшли президент Росії Володимир Путін і самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко.
Джерело: RSF, російська служба Deutsche Welle
Деталі: Деякі з фігурантів присутні в списку вже понад два десятиліття, 17 “хижаків” вперше з’являються в переліку 2021 року, який RSF публікує раз в п’ять років.
Путін і Лукашенко потрапляли в попередні варіанти переліку на протязі близько 20 років.
З моменту вступу Путіна на посаду президента РФ, щонайменше 37 репортерів було вбито за свою роботу, і майже жоден із цих злочинів не було розкрито.
Ситуація для незалежних співробітників ЗМІ в РФ цього року значно погіршилася після протестів на підтримку опозиціонера Олексія Навального і за кілька місяців до виборів до російської Держдуми 19 вересня. Вони наражаються на ризик бути оголошеними “іноземними агентами”.
Кілька новинних порталів, які критикують Кремль, в останні тижні були змушені призупинити роботу або боротися за фінансове виживання.
Ще більш похмура ситуація склалася в Чечні, глава якої Рамзан Кадиров “жорстоко придушує будь-яке інакомислення і з 2016 року є одним з провідних в світі” ворогів свободи преси “, вказують автори переліку.
Говорячи про Білорусь, в RSF констатують, що Олександр Лукашенко жорстоко придушує там будь-“вільне поширення інформації”.
З початку протестів проти його правління минулого літа були затримані “більше 500 журналістів, деякі з них зазнали жорстокого поводження у в’язниці”, підкреслюють співробітники “Репортерів без кордонів”. При цьому 25 співробітників білоруських ЗМІ досі залишаються під вартою.
Зупиняючись на ситуації в Європі, RSF відзначає, що “ворог свободи преси” знаходиться при владі в одній з країн Євросоюзу. З моменту вступу на посаду прем’єра Угорщини Віктор Орбан і правляча “ФІДЕС – Угорський громадянський союз” поступово поставили під контроль національні ЗМІ.
Після закриття цілого ряду видань матеріали з критикою уряду і розслідування тепер публікуються лише в обмеженій мірі і в невеликих онлайн-ЗМІ. Крім того, проурядові засоби масової інформації неодноразово оприлюднювали “чорні списки” небажаних владі журналістів.
Джерело: УП
