Onview

Ми не закриваємо очі на головне

Advertisement

Стопами Юзіка. Скільки топпосадовців купили закордонну нерухомість з початку великої війни?

На початку квітня 2025 року “Українська правда” знайшла іспанську квартиру дружини народного депутата Юрія Корявченкова – “Юзіка” із “Кварталу 95”. Площа – 91 квадратний метр, ціна – понад 6,5 млн грн, дата покупки – 10 січня 2025 року.

За три роки великої війни сім’я депутата від “Слуги народу” встигла обзавестися нерухомістю в Іспанії. Корявченков задекларував квартиру лише після того, як журналісти про це написали, – і це виявилось лише початком.

ЕП вирішила з’ясувати, чи одинокий нардеп у своєму виборі. Ми проаналізували понад 51 тисячу декларацій топчиновників, поданих за 2025 рік, – суддів, прокурорів, поліцейських, народних депутатів, митників, державних службовців категорії А та Б. Мета – знайти всіх, хто або сам, або через членів родини придбав нерухомість за кордоном із лютого 2022 року. Орендарів і тих, хто лише користується житлом без права власності, до вибірки не включали. Лише реальних власників.
Результат: принаймні 83 чиновники задекларували 108 об’єктів закордонної нерухомості, придбаних після лютого 2022 року. Квартири, будинки, земельні ділянки у 20 країнах. Більшість оформили майно на дружину, чоловіка або дітей і відзвітували перед Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Деякі задекларували лише після того, як журналісти написали про знахідку першими, як у випадку з Корявченковим.
25 із цих 108 об’єктів придбані вже у 2025 році.

.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
font-size:13px;
}
label[for^=”inputs”] {
font-size:14px;
}

import {Runtime, Inspector} from “https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js”;
import define from “https://api.observablehq.com/d/63288b0249c87853@171.js?v=4”;
new Runtime().module(define, name => {
if (name === “viewof mode”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-viewof-mode-9ba1a041”));
if (name === “vis1”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-vis1-9ba1a041”));
});

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області (межує з РФ та регулярно перебуває під атаками) Олександра Пруднікова також задекларувала нерухомість максимально подалі. У вересні 2025-го її дочка придбала квартиру в Іспанії площею 104 квадратних метри. Оціночну вартість у декларації не вказали.

Суддя Дніпровського районного суду з донецькою пропискою Ольга Луньова задекларувала дві купівлі в різних країнах: по квартирі в Туреччині та у Франції – остання коштувала понад 10 млн грн.

Прокурори не відстають. Перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури Іван Тарасов задекларував квартиру в Австрії площею 67 квадратних метрів, яку дружина придбала у березні 2025 року. Оціночна вартість – майже 12 млн грн або понад 280 тис. дол.

Для порівняння: середня офіційна зарплата прокурора в Україні – близько 65 тис. грн на місяць. Щоб накопичити на цю квартиру, відкладаючи всю зарплату до копійки, знадобилося б понад п’ятнадцять років.

Ще одна прокурорка – Тетяна Трачук із Вінниці – у лютому 2025-го купила квартиру в Польщі площею 27 квадратних метрів за власні кошти.

Читайте також

“Служу народу”: у 2025 році топчиновники купували нерухомість та автомобілі частіше, ніж решта громадян

Показові приклади легко знайти серед тих, хто за посадою стоїть на охороні кордону. Заступник начальника відділу Львівської митниці Петро Паробок ще у 2022 році, в перші місяці великої війни, придбав об’єкт нерухомості в Іспанії площею 123 квадратних метри. Оціночну вартість у декларації не вказано.

Його колега Олег Мельник, заступник директора департаменту Державної митної служби, у 2023 році купив квартиру в Болгарії площею 63 квадратних метри майже за 1,8 млн грн. Митники, чия робота – контролювати, що перетинає кордон, самі активно рухають гроші за його межі.

В цілому, якщо розкласти знахідки за посадами, абсолютним лідером є судді – 41 із 108 об’єктів належать служителям “Феміди” або членам їхніх сімей. Це майже кожен другий об’єкт у вибірці. Найяскравіші приклади – суддя Зіневич із будинком за 27 млн грн та суддя Дупляк – за 13 млн грн. Обидві – з одного Господарського суду міста Києва, а їх будинки – в США.

Серед країн перша – Болгарія (28 об’єктів), друга – Іспанія (16), третя – Польща (14). Болгарія популярна через відносно низькі ціни на нерухомість і близькість до українського кордону. Іспанія – традиційний вибір для тих, хто думає про місце для постійного проживання. Також у списку Туреччина (11), США (7) і Румунія (8).

108 об’єктів – це лише те, що чиновники задекларували самі. Скільки закордонної нерухомості залишилось поза реєстрами НАЗК – невідомо.

Читайте також

Дві реальності: чиї доходи за чотири роки зросли, а чиї – упали

Декларація вимагає чесності, але НАЗК не перевіряє її: дані про власників у реєстрах інших країн Україна не отримує автоматично. Реальний масштаб став би відомий лише тоді, коли слідчі зіставили б українські декларації з іноземними реєстрами нерухомості, але після корупційних скандалів в самому НАЗК надії на такий прорив мало.

Інше питання: валютний контроль. Після запровадження воєнного стану у 2022 році в Україні діє базове правило – транскордонні перекази валюти з країни для фізичних осіб суттєво обмежені постановою НБУ, і банки загалом не можуть здійснювати такі платежі, окрім деяких винятків, які, втім, не поодинокі, і якими фактично і користуються декларанти.

По-перше, дозволені розрахунки за кордоном платіжними картками (часто з лімітами або через валютні рахунки), що суто теоретично дає змогу оплачувати нерухомість частинами. По-друге, діє режим вивезення готівки (до 10 тис. євро без декларування або більше – з підтвердженням походження).

По-третє, використовуються юридично допустимі винятки та послаблення (навчання, лікування, утримання сім’ї, окремі інвестиційні чи боргові операції), які з 2023 року частково розширювалися. Врешті решт, придбання нерухомості може фінансуватися коштами, які вже перебували за кордоном до 2022 року.

Таким чином, формально масового “вільного виводу” капіталу немає, але існує комбінація легальних каналів і регуляторних винятків, які в сукупності дозволяють декларантам здійснювати великі витрати за кордоном, у тому числі придбання нерухомості.