“Оказывается, у нас картошки нет!” – заявив самопроголошений президент Білорусі Аляксандр Лукашенко на початку 2025 року.
Картопля – символ аграріїв Білорусі, яку традиційно називають другим хлібом. У 2025 році країна вперше зіткнулася з безпрецедентним дефіцитом цього базового продукту. Магазини спорожніли, а люди в розпачі. На перший погляд, ситуація абсурдна: причиною дефіциту стала спроба уряду забезпечити більшу доступність картоплі для громадян, унаслідок чого овоч майже зник.
Ситуація стала лакмусовим папірцем нестабільності білоруської економічної моделі. Особливо на тлі того, що фермери країни вирішили годувати залишками якісної бульби Росію, а білорусам пропонували гнилий та дрібний продукт.
Що передувало зникненню картоплі
Перший крок до дефіциту картоплі уряд зробив у 2022 році. Він заборонив підвищувати роздрібні ціни на основні продукти, намагаючись зробити їх доступнішими. Збільшувати ціни можна було лише з дозволу чиновників.
Експеримент тривав недовго. Через кілька тижнів держава запровадила справжнє регулювання цін, яке поширювалося на всіх: від фермерів до індивідуальних підприємців. У переліку продуктів було майже все, зокрема картопля.
Реклама:
Чиновницькі ціни стосувалися і мережевої торгівлі. Продавці не мали права продавати дорожче, незалежно від собівартості чи ризику дефіциту.
Усі ці заходи призвели до падіння внутрішньої пропозиції картоплі. Жорсткий ціновий контроль зробив вирощування коренеплоду економічно невигідним для фермерів, що позначилося на врожайності.
Читайте також:
Без черешні, малини та яблук. Що ще знищили весняні заморозки
Ще восени 2024 року білоруські фахівці заявляли про ризик зменшення врожаю картоплі через цінове регулювання. Їх прогнози виправдалися: у Білорусі зібрали найменший за десятиліття врожай – 3,1 млн тонн, майже на чверть менше, ніж у 2023 році. Ці дані контрастують з офіційними оптимістичними звітами, які транслювали державні ЗМІ: урожайність висока, картоплі зібрали достатньо.
Реклама:
Навіть в умовах зменшення врожаю не вся картопля пішла на внутрішнє споживання. До 40% зіпсувалися на складах через погані умови зберігання. Частину продали на російський ринок, що стало драйвером дефіциту 2025 року.
У Росії також був низький урожай коренеплоду. Ціни на картоплю там стали вдвічі вищими, тож білоруські фермери скористалися можливістю заробити. Влада Лукашенка навіть запровадила ліцензії на експорт картоплі, проте без успіху: обмеження обходили, маркуючи якісний урожай як зіпсований.
Гасіння пожежі (бензином)
У результаті скорочення пропозиції картопля за два місяці 2025 року подорожчала на 10%. З березня ситуація в магазинах Білорусі перетворилася на сталу кризу: полиці почали порожніти, а якщо якийсь овоч з’являвся, то часто був дрібним або зіпсованим. Люди почали купувати заморожену картоплю, бо свіжої просто не було. Ту, яка лежала на полицях, “навіть у руки було неприємно брати”.
У продуктових мережах Білорусі бульба або зникала, або там продавали залишки дешевого, але неякісного продукту. У країні, яка традиційно вважалася картопляною житницею, така ситуація склалася вперше.
Лукашенку довелося “урочисто” визнати проблему і закликати громадян “потерпіти ще місяць”. Мовляв, “посадимо ще – отримаємо в десять разів більше”.
Читайте також:
“Цей рік не олімпійський, а суперолімпійський”. Найбільший картопляний фермер про дефіцит та зростання цін
Водночас уряд Білорусі почав реагувати на кризу. У квітні там збільшили стелю цін на картоплю на 36% – з 1,1 до 1,5 біл. руб. за кг. Проте це не принесло бажаного результату. Зрештою, режиму Лукашенка довелося піти на безпрецедентний крок: дозволити імпорт картоплі з країн Євросоюзу та “недружніх держав”.
У червні настрій диктатора змінився: він звинуватив торгові мережі в тому, що на прилавках немає картоплі. Кульмінацією абсурдних дій влади стало ухвалення закону, який у липні ввів покарання для магазинів за відсутність бульби. Білоруські економісти не могли коментувати це без сміху. Замість вирішення першопричини дефіциту – відсутності економічного зиску для фермерів через регуляцію цін – влада вирішила карати останню ланку в ланцюгу постачання – ритейлерів.
Чи зникне картопля назавжди
За офіційними заявами урядовців Білорусі, ситуація з пропозицією картоплі поступово покращується. Триває збір нового врожаю і на кінець серпня врожайність коренеплоду на 17% вища, ніж у 2024 році. Однак експерти попереджають: добрий урожай не гарантує відсутності криз, адже системна проблема полягала у відсутності ринкових механізмів та регулюванні цін.
“Коли держава вручну встановлює ціни, вона знищує стимул виробляти і продавати. Люди не хочуть працювати собі в збиток. Навіщо продавати картоплю за копійки, якщо навіть її збір не окупається?” – каже економіст Михайло Крячкін.
Читайте також:
Зростання без хімії. Українські органічні продукти підкорили ЄС та освоюють вітчизняний ринок
Сам Лукашенко вже заявив, що “з картоплею цього разу жартувати не можна”. Він наказав організувати роботу так, щоб “не було претензій”. Проте поки що уряд диктатора не має намірів або можливості змінювати економічну модель.
З кінця весни ціна на картоплю в Білорусі формується через закупівлю та допустимі надбавки, без жорсткої фіксованої “стелі”, але з контролем за законними межами маржі: до 15% для гуртовиків і до 30% для магазинів.
Економісти попереджають, що навіть попри вищий урожай ситуація з дефіцитом картоплі в країні може повторитися. У білоруських аграріїв досі немає фінансових та логістичних стимулів масштабуватися – вони “виживають, а не розвиваються”.
