Американські сланцеві компанії не здатні достатньо швидко наростити видобуток, аби розв’язати кризу постачання нафти, спричинену війною Дональда Трампа в Ірані.
Про це повідомили керівникик енергетичної галузі США виданню Financial Times.
Ветеран сланцевої індустрії Скотт Шеффілд сказав, що виробники чинитимуть опір дорогим новим програмам буріння, доки не переконаються, що високі ціни на нафту — які цього тижня на тлі страхів щодо збоїв постачання з Перської затоки піднялися до 18-місячного максимуму понад 80 доларів за барель — збережуться надовго.
За його словами, компанії також стримуватиме брак якісних ділянок для буріння: за останні 12 місяців під час періоду слабких цін на нафту вони скоротили витрати, вивели з роботи бурові установки та звільнили працівників.
“Це просто дасть їм додатковий грошовий потік. Вони можуть зменшити борг. Вони можуть робити викуп акцій. Вони можуть платити дивіденди”, — сказав Шеффілд про стрибок цін цього тижня. “Але щойно війна закінчиться, тоді ціна, ймовірно, досить швидко відкотиться”.
Він додав: “Також треба пам’ятати, що компанії вичерпують [буровий] запас… Я не очікую, що хтось додаватиме бурові”.
Спільні удари США та Ізраїлю по Ірану та вбивство його верховного лідера аятоли Алі Хаменеї в суботу викликали швидку відповідь Тегерана: Іран завдає ударів по енергетичній інфраструктурі в арабських сусідів і пообіцяв закрити Ормузьку протоку — “вузьке горло”, через яке проходить п’ята частина світових поставок нафти.
На тлі посилення війни вже зупинили роботу деякі великі нафтові родовища в Іраку та гігантські газові експортні потужності Катару. У вівторок Трамп заявив, що США можуть супроводжувати нафтові танкери з Перської затоки, але деталей цього плану було небагато.
Читайте також
Третя світова почалась. Поки що в економіці країн Близького Сходу
Нагадаємо:
Російські та іранські виробники нафти пропонували дедалі більші знижки, конкуруючи за ту саму обмежену групу китайських покупців після того, як Індія відступила від закупівель.
Вранці 28 лютого Ізраїль та США завдали ударів по Ірану та ліванській “Хезболлі”.
Після цього Іран атакував Бахрейн та Арабські емірати, а також блокував головну артерію постачання близькосхідної нафти – Ормузьку протоку.
У понеділок 2 березня на відкритті торгів ціна на нафту марки Brent підскочила на 13% до рівня понад 82 долари за барель, інафтові ринки готуються до тривалої волатильності та постійних перебоїв у роботі Ормузької протоки.
Нафтопереробний завод у Рас-Таннурі в Саудівській Аравії перестав працювати після іранської дронової атаки.
У порту Бахрейну атаковано танкер Stena Imperative під прапором США: на борту спалахнула пожежа, але члени екіпажу не постраждали.
Катар зупинив виробництво скрапленого природного газу після того, як два дрони Ірану вдарили по енергетичним об’єктам державної QatarEnergy.
Державні нафтопереробники Індії та урядовці узгодили план дій через конфлікт навколо Ірану, який майже зупинив потоки нафти через Ормузьку протоку, і тепер знову придивляються до нафти РФ.
