Верховний Суд вважає, що при вирішенні питання про відповідальність особи слід враховувати зовнішній та внутршній аспекти вірування.

krisanapong detraphiphat/Getty Images

Верховний суд визначив критерії, за якими релігійна приналежність людини може бути підставою не притягати її до відповідальності за “ухилянство” під час мобілізації.

Про це повідомили на порталі “Судова влада України” із посиланням на відповідне рішення Верховного Суду.

Колегія суддів під час розгляду справи дійшла висновку про те, що свобода віросповідання має зовнішній та внутрішній аспекти. Тому при відмові від служби з міркувань совісті, особа має не тільки підтвердити належність до релігійної організації, а й продемонструвати наявність у неї релігійних переконань.

Особа не підлягатиме відповідальності за ухилення від призову, якщо підтвердить:

• належність до діючих згідно з чинним законодавством релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю;
• щирість переконань переконання не тільки словами, а й послідовними діями.

Підставою для такого висновку стала справа, в якій обвинувачений не підтвердив те, що є членом релігійної організації. Також він продовжував строкову службу протягом п’яти місяців після того, коли, за його словами, він навернувся до віри.

За таких обставин суд вирішив, що чоловік не довів те, що не може виконувати військовий обов’язок через релігійні переконання.

Наразі повний текст рішення та інші деталі справи не опубліковані, тому невідомо, які саме аргументи щодо релігійних переконань суд вважатиме вагомими.

Раніше ми розповідали, що таке альтернативна служба та як потрапити в Службу військового капеланства.

Джерело: УП