“Що ви будете робити з Тимошенко?”, – поцікавився якось один з авторів в одного із найближчих соратників президента Петра Порошенка.
“Тягнути її. Вони ж не виживуть одне без одного”, – напівжартома відповів він. І серйозно додав: “Порошенко їй потрібен так само, як і вона йому”.
Як би абсурдно не виглядала ця теза, ставитись до неї варто з усією серйозністю. Здавалося б, саме дует Тимошенко-Порошенко підходить на роль найзапекліших противників, кожному з яких треба будь-що знищити іншого.
Насправді ситуація складніша. Одне без одного вони навряд чи виграють. Для Тимошенко сильний президент життєво важливий. Доки є Порошенко, доти вона може йому опонувати, доти має до кого бути в опозиції.
Якби Петро Олексійович раптом зник із електоральних рейтингів, то Юлія Володимирівна опинилась би на страшному роздоріжжі: або конкурувати з Юрієм Бойком, або – з кимось із умовної групи “нових демократів”, як то Анатолієм Гриценком.
В обох випадках другий тур для Тимошенко буде надскладним. В той час, як у Порошенка вона виграє з подвійною перевагою.
Попри це Петро Олексійович так само потребує такої конкурентки як Тимошенко.
По-перше, наявність у передвиборчій грі Юлії Володимирівни не дає консолідувати невдоволений проєвропейський електорат, розбитий невеликими групами між нею, Гриценком, Садовим і рештою.
По-друге, із цього крила “демократичної опозиції” Тимошенко – найзручніший противник для Порошенка. Бо вона “така сама”.
“Порошенко дотує Ахметова через “Роттердам+”? – “Але ж Тимошенко віддала “Укрнафту” Коломойському!”.
“Порошенко плазує перед МВФ?” – “А хіба не Тимошенко свого часу набрала кредитів, які Україна досі віддає?”
“Порошенко торгує з Росією?” – “Але це ж Тимошенко підписала кабальні газові угоди з Путіним, через які він лишив Чорноморський флот”.
Технологам Порошенка легше відповідати на будь-які питання, якщо їх ставить Тимошенко. Бо вони з того самого тіста. Вони обоє – продукт тієї ж олігархічної системи. І цього не змінити ні розпущеною косою Тимошенко, ні акаунтом Порошенка в модному Instagram’і.
Як щиро зізнався один із соратників президента, “ми можемо бити одне одного, але тільки так, щоб це не було смертельно”.
Власне, це і є одним із головних завдань для команд обох кандидатів. Хоча далеко не єдиним. Зовсім не дивно, що уже тепер, за рік до президентських виборів, в таборах як Тимошенко, так і Порошенка кипить робота.
Для чого збираються виборчі штаби президента і колишньої прем’єрки, хто у них входить та які задачі перед ними стоять читайте у матеріалі “Української правди”.
Він
“Сильна демократична рука”
У команді Петра Порошенка люблять згадувати виборчу кампанію 2014 року. Але що ближчим стає старт нових президентських перегонів, то з більшим сумом соратники Петра Олексійовича згадують тодішній тріумф.
“Ясно, що ці вибори будуть зовсім не такими. Ні ми, ні хтось інший так уже не злетить, як у 2014-му. Цього разу обиратимуть не найкращого, а того, хто буде найменшим злом. Це треба розуміти і прийняти. Виходячи з цього, треба і стратегію писати, і все робити”, – зітхає у розмові з УП один із членів найближчого оточення президента.
Сьогодні, згідно з даними усіх соціологічних досліджень, президент є “лідером” рейтингу недовіри – до нього негативно ставляться більше 70% опитаних. І цей показник повільно, але незмінно, росте.
У той же час рейтинг підтримки показує протилежну динаміку. Порошенко досі тримається у “лідерській групі”, але з кожним наступним опитуванням він падає усе нижче, і конкурує не так з Тимошенко, як з Зеленським чи Ляшком.
Зрозуміти, чому так сталось, що тріумфатор попередніх виборів зараз веде боротьбу з кандидатами, яких у його ж оточенні прийнято називати “клоунами” – надважлива задача, над якою думає вся президентська команда.
І, схоже, “винуватці” такого обвалу рейтингу починають знаходитися.
Перший – креативний клас, активісти, пасіонарії тощо. Усі ті, кого прийнято називати умовним терміном “Facebook-спільнота”. Кілька років загравання з нею не додали до рейтингу президента Порошенка рівним ліком нічого.
Тож тепер можна спостерігати початок повільного розвороту президентської команди до більш сталого електорату – консервативного. Саме під цим кутом варто дивитись на те, як ключові фігури медійного супроводу Порошенка піарять Ходу на захист сімейних цінностей.
До цього ж електорату спрямована велика політична гра президента – здобуття автокефалії для українського православ’я.
Іншим адресатом церковної ініціативи є другий “винуватець” проблем президента – Західна Україна. Власне, це електоральна база президента, осердя його попередньої перемоги. Зараз же Захід став головним болем для усієї команди Порошенка.
“Розумієте, у нас немає проблем на Сході. У нас проблеми – на Заході. Ми всі чотири роки вели політику спрямовану саме на Захід. Ми повернули пам’ять про УПА, пошанували героїв, ми ввели квоти на мову… Врешті, навіть безвіз – це благо більше для Західної України. На Сході у промислових містах люди як працювали на своїх заводах, так і працюють”, – розводить руками в розмові з УП один із найближчих соратників Порошенка.
“І що нам це дало? Може у нас є сильні позиції на Заході?”, – риторично додає він.
Для пошуку виходу в Адміністрації президента от уже кілька місяців збираються виборчі наради.
Зазвичай засідання проходять у кабінеті секретаря РНБО Олександра Турчинова, який і є неформальним главою цього виборчого протоштабу.
“Це не виборчий штаб у класичному розумінні слова, який збирається на кампанію і працює на вибори. Банально тому, що кампанія ще не почалась. Але нам потрібно уже напрацьовувати якісь рішення, координувати роботу, шукати людей на місця”, – пояснює УП один із членів цього “штабу”.
Загалом робота у ньому зараз поділена на кілька головних напрямків.
Перший – робота з регіонами. Як писала раніше УП, у президента було вирішено, що результат на виборах йому мають забезпечити так звані VIP-агітатори. Ними стануть впливові депутати-мажоритарники, які за роботу на президента отримають гарантії підтримки на наступних парламентських виборах.
Цим людям віддають у відання цілі області, як це відбулося на Волині чи Хмельниччині, де новим партнерам Порошенка віддали посади голів місцевих облдержадміністрацій. За даними УП, найближчим часом аналогічні заміни губернаторів варто чекати щонайменше у двох областях: Чернігівській та Чернівецькій.
“Але ж ви розумієте, що нам треба покрити всі округи. І ми зараз над цим працюємо. Фактично, уже зараз у нас є попередні домовленості фактично по всіх округах”, – розповів УП один із членів команди Порошенка, залучений у процес.
Як уже неодноразово писалося, у президента над вирішенням однієї задачізазвичай працює одразу кілька топ-менеджерів. Така ж ситуація склалась в регіональному крилі “штабу”.
Одночасно цим питанням займається глава АП Ігор Райнін, його перший заступник Віталій Ковальчук і заступник глави партії БПП Сергій Березенко. Учасники цього процесу уже навіть посміюються зі звичок Порошенка.
“Петро, як завжди, попризначав по кілька людей на одну роботу. Він і місце глави штабу пообіцяв Турчинову, хоч Райніну теж його обіцяв. Він зіштовхує людей, щоб подивитись, хто витягне. Ковальчук уже якось каже Березенку: “Сергію, давай ти будеш головний і будеш давати мені команди”. Але Березенко щось не захотів”, – сміючись розповів УП один із учасників виборчих нарад.
Умовно ж їхні “повноваження” можна розділити так: Березенко веде перемовини з потенційними партнерами-мажоритарниками, а Ковальчук займається вертикаллю АП-ОДА-РДА.
Другий напрям роботи “штабу” – напрацювання меседжів на кампанію.
“У нас є проблема з донесенням до людей інформації про те, що уже зроблено. Ми ж насправді багато зробили, але люди про це не знають. Ми на цьому умовному “штабі”, думаємо, як це змінити”, – пояснює один зі співрозмовників на Банковій.
Одне з перших питань, над яким думають у “штабі”, чому власне Порошенко має бути президентом.
“Відповідь у нас дуже проста. А хтось певен, що коли Петро піде, то Україна збережеться у нинішніх кордонах? Бо всі ці вибори – це цікаво і гарно, але у нас тут війна, і треба вести складні переговори і грати велику геополітичну гру. Хтось крім Порошенка реально зможе її потягнути?”, – пояснює логіку президента один зі “штабістів”.
Крім цього у Порошенка думають над тим, як переформатувати його імідж в образ “захисника демократії” від популізму і реваншу диктатури.
“Ми маємо визначитись, чи ми “демократи”, чи “сильна рука”. Але, швидше за все, це буде “сильна демократична рука”, – розповідають в оточенні Порошенка.
За смислове наповнення кампанії президента традиційно відповідає його стратег Ігор Гринів, який, щоправда, на виборчі наради в АП не ходить.
Натомість на них бувала близька до Турчинова депутатка “Народного фронту” Вікторія Сюмар. Вона частково відповідає у президента за зовнішню рекламу та її наповнення. За даними УП, Сюмар так само написала свій варіант стратегії Порошенка на наступні вибори, який зараз розглядає президент.
Загалом поспіху у президентському таборі не помітно. У Порошенка переконані, що “гаряча фаза” кампанії стартує не раніше осені.
“Ця кампанія почнеться не завтра. Зараз щось глобальне робити ще зарано. Це буде виборчий спринт, який стартує десь восени, ближче до жовтня. Але, щоб його пробігти, треба добре підготуватися”, – резюмував співрозмовник УП на Банковій.
Вона
“Cитуація складна, але буде краще”
“Тричі вибори не програють. Або вона зараз виграє, або це буде кінець. Це, можна сказати, “дембельський акорд” Тимошенко”, – характеризує в розмові з УП настрій у таборі Юлії Володимирівні один із українських олігархів.
І з ним складно не погодитись. Тимошенко опинилася у ситуації, коли або переможе на виборах 2019 року, або навряд чи ще колись отримає такий шанс.
Це добре розуміє і сама Юлія Володимирівна. Звідси походить її нова тактика, яку в президентському таборі жартома називають “обійняти всіх”. Тимошенко особисто зустрічається з усіма: від потенційних мажоритарників, мерів великих і малих міст до голів районів чи міністрів.
Її тактика – говорити про вибори не лише з “топами”, а й з найдрібнішими політиками і активістами, які можуть хоч якось наблизити її до головного кабінету на Банковій.
“Юля кличе нинішнього мажоритарника, просить працювати на її перемогу, а натомість обіцяє місце в першій 20-ці списку. Якщо мажоритарник розумний, то запитує, яке? Вона каже – 17-е. Зараз з таким 17 номером ходить вже більше 20 людей”, – розповідає один з чинних високопосадовців, якого Тимошенко теж запрошувала до себе на Турівську.Юлія Володимирівна свято вірить у можливість своєї перемоги. От тільки на шляху до неї стоїть кілька системних проблем.
Найбільша з них – гроші. Виключно на членські внескипереможну виборчу кампанію не проведеш. Через це Тимошенко доводиться домовлятися з олігархами. За даними УП, вона підтримує контакти і з Рінатом Ахметовим, і з Віктором Пінчуком, і з Ігорем Коломойським, і з Сергієм Льовочкіним.
Правда, ніхто з них, за винятком Коломойського, не поспішає відкрито підтримувати її як єдиного кандидата, адже соціологія не показує явних лідерів президентських рейтингів. Всі можливі кандидати топчуться в межах 10% підтримки.
“Олігархи розуміють, якщо Тимошенко прийде до влади, всі попередні домовленості по бізнесу стануть недійсними і доведеться домовлятися заново. Новий президент – це завжди непередбачуваність, а для грошей це не завжди добре”, – пояснює “переваги” свого кандидата один зі співрозмовників УП на Банковій.
Серйозна проблема для Тимошенко – значна недовіра людей. За даними соціологів, 68% українців негативно ставляться до очільниці “Батьківщини”. Цифра, зіставна з показниками “лідера” цього рейтингу Петра Порошенка.
Інший “камінь спотикання” Тимошенко – обмеженість електорального поля. Її виборець – здебільшого мешканці малих міст та сіл, переважно жінки віком за 40 років.
Мало того, що Тимошенко вкрай важко вийти за межі цього поля, так на цей самий електорат грає ще Олег Ляшко. Він навіть більша проблема для лідерки “Батьківщини” ніж Порошенка, адже своїми популістичними спічами відбирає у Тимошенко питомо її виборця.
Ще одна неприємна складність для неї – демократична опозиція, яка не збирається об’єднуватися навколо Тимошенко і відтягує на себе голоси противників Порошенка.
Як вдалося з’ясувати УП, для вирішення всіх цих проблем Тимошенко зібрала цілу групу надійних соратників.
Фактично, вона вже сформувала повноцінний виборчий штаб. За словами народних депутатів у фракції Тимошенко, виборчі наради відбуваються щотижня в партійному офісі “Батьківщини”. Вони проходять прямо навпроти кабінету Юлії Володимирівни в “зеленій кімнаті”, яку називають так через колір шпалер.
Як стверджують джерела у “Батьківщині”, функції керівника штабу Тимошенко виконує її давній соратник і депутат Іван Кириленко. Формально він керує штабом, але не ставить завдань його членам. Це робить сама Тимошенко. Кириленко лише контролює, щоб вказівки лідерки виконувалися точно і повно.
Його заступниками є колишні депутати БЮТу Сергій Підгорний та Віктор Олійник.
Підгорному доручено курувати виборчі комісії по Україні. Олійник координує регіональні осередки партії.
Головним технологом кампанії буде інший давній соратник Тимошенко нардеп Олександр Абдулін. Він тісно співпрацює з колегою по фракції Оленою Кондратюк, дружиною директора телеканалу ІСТV Олександра Богуцького.
Кондратюк займатиметься підготовкою публічних заходів за участі Тимошенко. Також їй доручено курувати медійну частину кампанії, візуальну складову, зовнішню й телевізійну рекламу.
Не так давно до групи технологів лідерки “Батьківщини” приєдналися вихованці відомого політтехнолога Юрія Левенця, доктори політичних наук Віктор Котигоренко та Віктор Войналович.
З кінця квітня на Тимошенко працює медіа-консультант, колишній заступник Віктора Медведчука в СДПУ(О), Олексій Мустафін. У 2012-2013 роках Мустафін консультував Партію регіонів і відповідав за взаємодію зі ЗМІ. У Тимошенко він займається медіамоніторингом та збором інформації.
Із цікавих камбеків: до команди лідерки “Батьківщини” повернувся її колишній спічрайтер, а тепер депутат фракції БПП та улюбленець ФБ-спільноти – Віталій Чепинога. Він знову готує її тексти для виступів.
Утім Тимошенко турбується і про свою репутацію за океаном. З березня цього року лідерку “Батьківщини” обслуговують американські лобісти з фірми Avenue Strategies, якою керує колишній помічник Дональда Трампа Беррі Беннетт. Їх послуги коштують 65 тисяч доларів на місяць. Вони лобіюють інтереси Тимошенко у США, піарять та організовують їй зустрічі з американськими чиновниками.
Технологи та лобісти активно розробляють новий імідж Тимошенко.
Наприклад, вона почала особисто вести Facebook. Щоправда, як розповіли УП депутати “Батьківщини”, Олександр Абдулін забороняє Тимошенко читати коментарі під її постами. Мовляв, вона занадто переймається.
Нещодавно вона виклала відео у Facebook, де готує домашні сирники. Так технологи хотіли показати її “простоту та людяність”. Цими прийомами консультанти намагаються знайти шлях до молодого виборця.
“Вони зараз шукають їй новий образ. Він має бути м’якшим, в риториці Юлії Володимирівни з’явиться трошки гумору. Абдулін хоче виїжджати на позитиві, тобто не на суцільній критиці. Щось типу: “ситуація складна, але буде краще”, – розповідає один з депутатів фракції “Батьківщина”.
15 червня Тимошенко продемонструє свій новий образ на великому форумі у Києві.
На цьому заході має відбутись презентація демо-версії президентської програми Тимошенко.
“Це буде така собі “обкатка” меседжів. Ми запитаємо людей – що ви хочете? А ми це зробимо”, – туманно розповідає про захід один із близьких соратників Тимошенко.
Впродовж літа реакцію на нові заяви Тимошенко опрацьовуватимуть соціологи на фокус-групах. На осінь лідерка “Батьківщини” має вийти у повній бойовій готовності. Як і Порошенко.
***
І тоді почнеться справжня політична битва.
Не можна виключати, що окрім Тимошенко і Порошенка у ній з’являться інші головні дійові особи. Але як вдало зауважив один із технологів президента, саме на цих двох буде сконцентрована головна увага:
“Ви думаєте, хто буде у другому турі? Тимошенко і Порошенко. Подивіться, у кого найбільше недовіри? У цих двох. А тоді гляньте питання “хто буде президентом?” Знову ці двоє. Тобто їх ненавидять, але вірять саме у них”.
Джерело: УП
