Три лауреати отримали в цьому році Нобелівську премію з фізики за “новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем”.

Це – Сюкуро Манабе, Клаус Хассельман та Джорджіо Паризі, йдеться на сайті премії.

Переможців оголосили 5 жовтня під час конференції у Стокгольмі.

Сюкуро Манабе з Прінстонського університету США та Клаус Хассельман, Інститут метеорології Макса Планка, Гамбург, Німеччина отримали премію за роботу: “Фізичне моделювання клімату Землі, кількісна оцінка мінливості та надійне прогнозування глобального потепління”.

Джорджо Паризі з Римського університету нагородили за відкриття взаємодії безладу та коливань у фізичних системах від атомної до планетарної шкали.

“Відкриття, визнані цього року, демонструють, що наші знання про клімат спираються на міцну наукову основу, засновану на ретельному аналізі спостережень. 

Цьогорічні лауреати сприяли тому, що ми глибше зрозуміли властивості та еволюцію складних фізичних систем “, – говорить Торс Ганс Ханссон, голова Нобелівського комітету з фізики.

Сюкуро Манабе та Клаус Хассельман заклали основу знань про клімат Землі та про те, як людство впливає на нього, йдеться на сайті Королівської шведської академії наук.

Сюкуро Манабе продемонстрував, як підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері призводить до підвищення температури на поверхні Землі.

У 1960-х роках він керував розробкою фізичних моделей клімату Землі і був першою людиною, яка дослідила взаємодію між радіаційним балансом і вертикальним транспортом повітряних мас.

Його роботи заклали основу для розробки сучасних кліматичних моделей.

Приблизно через десять років Клаус Хассельманн створив модель, яка пов’язує погоду та клімат, відповідаючи, таким чином, на питання, чому кліматичні моделі можуть бути надійними, незважаючи на зміну та хаотичність погоди.

Його методи були використані, щоб довести, що підвищена температура в атмосфері пов’язана з викидами людиною вуглекислого газу.

Джорджо Паризі нагороджений за свій революційний внесок у теорію неупорядкованих матеріалів та випадкових процесів.

У 80-х роках Джорджо Паризі виявив приховані візерунки в невпорядкованих складних матеріалах. Його відкриття є одним з найважливіших внесків у теорію складних систем. 

Складні системи характеризуються випадковістю і безладністю, і їх важко зрозуміти. Цьогорічна премія визнає нові методи їх опису та прогнозування їх довгострокової поведінки.

Однією із складних систем, що мають надзвичайно важливе значення для людства, є клімат Землі. 

Відкриття дає змогу зрозуміти та описати багато різних і, мабуть, абсолютно випадкових матеріалів та явищ не лише у фізиці, а й у інших, галузях, як математика, біологія та нейронауки.

Нагадаємо, минулого року також три лауреати отримали Нобелівську премію з фізики за відкриття, пов’язані з одним і тим же екзотичним явищем у Всесвіті – чорною дірою.

Роджер Пенроуз показав, що загальна теорія відносності призводить до утворення чорних дір.

Рейнгард Гензель і Андреа Гез виявили, що невидимий і надзвичайно важкий об’єкт вплливає на орбіти зірок в центрі нашої галактики. Надмасивна чорна діра – єдине відоме пояснення.

Вчора, 4 жовтня оголосили Нобелівський комітет визначив лауреатів Нобелівської премії 2021 з фізіології та медицини.

Премію отримали Девід Джуліус та Ардем Патапутіан “за відкриття рецепторів температури та дотику”.

Джерело: УП