Автівки, залізниця та річкові порти перші пів року великої війни були єдиними шляхами для експорту українського зерна.
Переставити на суходол всі мільйони тонн зерна, які до 24 лютого йшли великими балкерами через море, було вкрай непросто. На допомогу з цим прийшли країни ЄС – зняли обмеження на торгівлю з Україною в рамках “торговельного безвізу” та запровадили так звані “коридори солідарності”.
Завдяки цим коридорам Україна могла і надалі експортувати своє зерно по всьому світу через європейські порти. Насамперед, це румунські та польські, а також порти країн Балтії.
Так українські аграрії за 2022 рік наростили експорт до країн Євросоюзу на 65%. Але зерно з України дуже швидко стало “яблуком розбрату” у відносинах з країнами-сусідками. Лише експорт зернових до Польщі за 2022 рік зріс у 38 разів, до Угорщини – у 54 рази, до Словаччини – у 575 разів, а до Румунії – аж у 690 разів. І це без урахування транзиту.
Попри частково розблоковані українські морські порти в рамках “зернового “коридору”, вивезення продукції суходолом наразі – це п’ята частина вітчизняного агроекспорту. Принаймні, такими були показники до недавнього часу.
Після запроваджених заборон сусідів вантажівки з українськими продуктами не можуть перетнути кордон з Польщею навіть для транзиту в інші країни. Експорт також припинився і до Угорщини.
Скільки Україна може втратити від такого ембарго, про що свідчать відкриті дані та як це може зіграти на руку росіянам?
Зерно розбрату
Ще торік фермери у сусідніх країнах почали скаржитися, що українське зерно фізично “витісняє” їхнє власне на дорогах, залізниці, у портах та на внутрішньому ринку. Шість країн ЄС тоді попросили блок допомогти зменшити надлишок зерна на ринку, та заявили, що українське зерно конкурує з їхніми виробниками і скорочує попит на місцеву продукцію.
Також фермери зі східних країн ЄС заявляють, що українське зерно знижує внутрішні ціни на ринку, і фермери втрачають свої прибутки. Тож ці країни, серед яких і Польща, попросили про компенсації своїм фермерам, на які ЄС погодився наприкінці березня.
Проте цього виявилося недостатньо, і 15 квітня Польща заборонила до 30 червня ввозити українську агропродукцію, зокрема – м’ясо та молочні продукти. Вслід за нею заборону на імпорт зернових та олійних культур з України запровадила Угорщина та Словаччина, до яких може приєднатися Болгарія.
Усе на Схід: як Китай підкорив собі “зерновий коридор”
І ці рішення навряд чи зумовлені лише економікою. Коли у березні торік український експорт зерна обвалився, світові ціни на зернові злетіли до максимумів, а кукурудза та пшениця коштували понад 400 євро за тонну замість 200-300 євро. Згодом, насамперед з початком роботи “зернового коридору”, ціни знизилися.
Як зазначає засновник та ексочільник KSE Агроцентру Олег Нів’євський, котирування досі на 30-50 євро за тонну вищі, ніж були до великої війни. У підсумку європейські аграрії продають свою продукцію за вищу ціну, ніж продавали до того, та отримують з цього чималі прибутки. При цьому динаміка внутрішніх цін у Польщі не суттєво відрізняються від західноєвропейських.
“Зараз на світовому ринку всі ціни на зернові падають, і якогось екстраординарного руху вниз у польських цін немає. Теза про те, що наша продукція виштовхує з ринку їхню, забуває важливе “але”: через те, що Росія атакувала Україну і заблокувала експорт, фермери Польщі та інших країн ЄС змогли отримати шалені прибутки”, – зазначає Нів’євський.
Крім того, зазначає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, Україна протягом року продала Польщі 700 тис тонн пшениці та близько 1 млн тонн кукурудзи. “Це зовсім не ті цифри, які відбиваються на стратегічних показниках і неможливості реалізувати власне збіжжя”, – пояснює він.
Тож ймовірно, що заборона українського зерна має не в останню чергу на меті не стільки захист фермерів, скільки спроби отримати додаткові дотації з боку ЄС напередодні виборів у кожній з країн, які вдалися до ембарго.
Наскільки обмеження критичні для України
Загалом на ЄС торік припадала понад половина всього продуктового експорту України. Найбільшими партнерами стали Польща та Румунія – торік вони придбали української продукції на суму 2,6 млрд дол кожна.
Саме до румунського порту Констанца українські експортери везуть свою продукцію з дунайських портів, і експорт “річкою” подекуди перевищує експорт суходолом, свідчать відкриті дані Держмитслужби.
Морем, залізницею, дорогами, річками
Як вивозять українську агропродукцію з початку великої війниЗалізницяДунайські портиАвто
Зерновий коридор0102030405060708090100експорт, %бер.квіт.трав.черв.лип.серп.вер.жовт.лист.груд.2023лют.бер.квіт.Експорт у країниСхідної Європи(Польща,Словаччина і т. д.)Відобразити в тоннах
Продукція, яка вивозилася на Польщу у вигляді експорту чи для транзиту, становила близько 10% від всього агроекспорту України, зазначив напередодні міністр агрополітики Микола Сольський. На Угорщину припадає близько 6%.
Завдяки вільній торгівлі з ЄС Україна також наростила експорт переробленої продукції. Як наголошує Марчук, під час війни експорт товарів переробки є вкрай важливим для наповнення бюджету як за рахунок валютної виручки, так і через завантаження підприємств виробників. Всього до Польщі надходило 500-700 тис тонн різної продукції з України.
Наразі немає точних розрахунків втрат від заборони поляків на імпорт з України. Але масштаб можна зрозуміти, якщо взяти середньомісячну вартість експорту до Польщі торік. В такому разі, за три місяці заборони імпорту українські аграрії недоекспортують товарів вартістю близько 650 млн дол. І це – без урахування транзиту.
Найголовніше те, що від країн-сусідок України фактично залежить здатність експортувати залізницею чи автотранспортом – те, заради чого торік створювалися “коридори солідарності”.
Наразі Польща – єдина країна ЄС, яка повністю заборонила ввезення українських агротоварів, включно з м’ясом та молочною продукцією, навіть якщо це транзит в інші країни. І вона ж є одним з найважливіших транспортних вузлів для України, адже дає доступ до портів Ґданська, Ґдині та Свіноуйсьця, а також дозволяє дістатися литовської Клайпеди.
Куди Україна везе харчі
Відсоток українського агроекспорту і продовольства, який припадає на деякі з країн ЄС102030% агроекспорту, який припадає на країни ЄСЗерно10.81.313.673.74.44.41.5На інші країни світу: 73.7%Насіння, олія0.92.218.612.72.822.37.18.13.111.5На інші країни світу: 45%Молоко19.94.910.68.6На інші країни світу: 70%М’ясо712.927.32.4На інші країни світу: 86.7%Горіхи34.55.26.19.36.34.4На інші країни світу: 62%🖱️ Наведіть мишкою на країни, щоб побачити значення
Серйозна проблема може виникнути і з боку другого найбільшого імпортера агропродукції з України в ЄС – Румунії. Керівна партія країни проситиме уряд про аналогічну заборону імпорту українського зерна, але при цьому румуни наголошують, що сприятимуть транзиту.
Торгівля наземним транспортом не є найкращим варіантом для України, адже така логістика надзвичайно дорога, і не завжди може окупитися. Проте вона життєво необхідна, поки саботаж Росією “зернового коридору” обмежує здатність експортерів торгувати через море.
“Навіть без проблем на кордоні, Україні не вистачає всіх наявних експортних шляхів, щоб до наступного врожаю вивезти експортний потенціал агропродукції. А це означає, що в Україні постійно пропозиції більше, ніж попиту. Зниження можливості експортувати через наших сусідів з ЄС означає, що тепер ми залежимо ще більше від Зернової угоди”, – пояснює аналітик компанії Barva Invest Павло Хаустов.
Наразі у Варшаві, 18 квітня ще тривають перемовини між міністрами агрополітики Польщі та України, на яких сторони повинні домовитися про умови для розблокування транзиту, аби українське зерно знову могло йти до ключових європейських портів.
На користь російському саботажу
Зупинка імпорту української продукції стане ще одним ударом для і без того виснажених українським фермерів. А разом із саботажем Росії роботи “зернового коридору” ситуація стає ще більш невизначеною.
“Виробники постраждають через додаткову втрату ліквідності. Крім того, присутня невизначеність – якщо обмеження запроваджені до липня, то немає гарантії, що вони після липня їх не продовжать”, – пояснює Нів’євський.
За оцінками KSE Агроцентру, лише через блокування морських портів у лютому-серпні 2022 року український агрокомплекс втратив близько 15 млрд дол. “Це все втрата ліквідності, банкрутство, недовиробництво, проблеми з сівбою”, – додає він.
Влітку, до того ж, розпочнуться жнива, і зерна стане ще більше. Якщо його не вивезти, це може ще більше знизити внутрішні ціни, які залишаються на дуже низькому рівні і ледве дотягують до собівартості, пояснює Нів’євський. Тобто, чимало аграріїв протягом року продавали продукцію собі в збиток.
З економікою відбувається щось не те. І не тільки через війну
Особливо можуть постраждати аграрії на заході України, які, за словами Марчука, мали своїх контрагентів в Європі і напряму реалізували продукцію. Ембарго фактично ставить під загрозу їхнє фінансування.
“Аграрії зараз на роздоріжжі. Що робити, сіятись, чи не сіятись? Вони зможуть продати зерно, чи опиняться в тій же ситуації, як це було в березні торік, коли фактично півроку не працював експорт?”, – каже Марчук.
Обмеження на західному сухопутному кордоні фактично дають росіянам додатковий важіль впливу, адже Україна ще більше залежатиме від експорту з морських портів, зазначає Хаустов.
Зараз агресор говорить про продовження угоди на 60 днів замість 120 днів, вперше за весь час блокує перевірки суден два дні поспіль та порушує свої домовленості в рамках ініціативи. Тобто – робить все, аби “зерновий коридор” не працював на користь України.
Тепер же різкі дії сусідів з ЄС можуть обмежити для України альтернативу морю, і цим передати ще одну підставу для шантажу в руки росіян.
Джерело: УП
