Останнім часом набирає обертів незворотній процес переходу релігійних громад УПЦ Московського патріархату до незалежної Православної церкви України.
Цілком природньо, що православні віруючі, які є громадянами України, воліють молитися Богові на рідній мові, у дійсно українському храмі, і чуючи на богослужінні молитви священиків «за Богом любиму країну нашу, владу та військо її» бути впевненими, що моляться саме за Україну, за Українську владу, за Українське військо.
Проте священиків РПЦ та підконтрольної їй УПЦ Московського Патріархату (РПЦвУ) такий стан справ не задовольняє. Керівник справами Московської патріархії митрополит Воскресенський Діонісій розіслав у єпархії РПЦ циркулярний лист із вказівками, як приймати мирян із “розколів”, до яких РПЦ зараховує ПЦУ, УАПЦ, УПЦ КП, а також “різновидності так званої “істинно православної Церкви”.
Митрополит Російської Церкви, зокрема, рекомендує перехрещувати тих людей, які “не були хрещені в Православній Церкві до того, як вступили у зазначені розкольниці спільноти”. Таким чином, хоч і завуальовано, РПЦ визнало українські православні конфесії єретиками.
Свого часу в МП не раз намагалися підвести “канонічно-богословську” базу під існуючу практику “перехрещувань”, яка КАТЕГОРИЧНО СУПЕРЕЧИТЬ євангельському вченню, православному богослів’ю, канонічному праву, практиці як давньої Церкви, так і нового часу.
Варто зазначити, що при такому підході в РПЦ буде знищено базу міжхристиянських зв‘язків, до чого провідники МП ще не готові. Бо якщо «украінскіє раскольнікі», на думку МП – «не християни», то як можна водночас християнами визнавати католиків, лютеран чи коптів, коли в другому випадку йдеться про відмінності у догматах?», за яких, до речі, в розпорядженні не сказано ні слова.
Одна деталь, яка показує як РПЦ ставиться до всієї України: в назві однієї з церков слово “Україна” керуючий справами РПЦ пише з маленької літери. Цей факт сам по собі є настільки промовистим, що дивує лише одне: що УПЦ МП ще не ясно? Чому вони тримаються за цих людей, для яких таїнства – не таїнства, християни – не християни, Україна – не Україна???
Тепер кожному з нас варто замислитись, чи варто молитися Богові у храмі, і слухати на богослужінні молитви священиків, які не поважають нашу рідну Державу – Незалежну Україну…
Єдиній незалежній Православній Церкві в Україні бути, і своє становлення вона пройде цивілізовано та у мирі і любові, як і заповів Церкві Христос. Бо серед тих, хто з злими замислами, Бога немає.
