З березня 2026 року українці можуть купувати безрецептурні ліки на автозаправних станціях (АЗС). Тепер на цей ринок хоче зайти продуктовий ритейл зі своїми гігантами.
Аптеки виступають категорично проти такої ідеї. І хоча цього не кажуть офіційно, зрозуміло чому – фармацевти не хочуть віддавати частину свого ринку. Аптеки давно “боялись” конкуренції з гравцями з інших секторів економіки, але їхню позицію на фармринку захищала державна регуляція, не допускаючи ритейл до продажу ліків.
Бо на кону не дрібна полиця біля каси. За підсумками 2025 року аптечний продаж лікарських засобів в Україні досяг 171 млрд грн, з яких 60 млрд грн – безрецептурні. Загалом це 804 млн упаковок. Якщо рахувати весь “аптечний кошик” (не лише ліки, а й добавки та косметику) – обсяг перевалює за 221 млрд грн.
Тому історія про “де купити парацетамол” швидко перетворилася на лобістську боротьбу кількох сторін за шматок фармринку: АЗС вже всередині, супермаркети стукають у двері, а аптеки намагаються ці двері не відчиняти. Чи є у ритейлу шанс забрати собі частку цього ринку, і що про це кажуть його учасники та держава?
Що передувало?
У розпорядженні ЕП опинився проєкт звернення Американської торгівельної палати в Україні (АТП), у якому організація просить Кабмін внести конкретні зміни в законодавство поширивши право продавати безрецептурні ліки на продуктові торгівельні мережі. Варто зазначити, що членами палати є “Сільпо” (600 супермаркетів), “Метро” (24) та “Ашан” (26).
Йдеться про ідею дозволити ліцензійну торгівлю цією групою товарів в супермаркетах за умови, що продукти харчування становлять щонайменше 50% асортименту мережі.
Аргумент палати, викладений у зверненні, зрозумілий. Мовляв, якщо уряд вже відкрив аптечний ринок для АЗС, то супермаркети можуть бути не менш логічним місцем доступу до базових ліків. У листі наголошується, що продуктові гіганти доступніші (ймовірно, мова про близькість до споживачів), мають більший потік покупців і часто функціонують як “пункти незламності”, а також працюють там, де аптеки – ні.
Ця аргументація не нова. Уряд мотивував свій дозвіл на продаж ліків в приміщеннях АЗС саме тим, що заправки працюють цілодобово, завжди мають генератори та доступні у віддалених регіонах, зокрема, прифронтових.
Однак чи варто казати, що бізнес, який заходить на новий для себе ринок, обиратиме шлях найменшого спротиву? За інформацією ЕП, на початок травня 2026 року найбільше пунктів продажу ліків на АЗС відкрили у Києві та Київській області (94 точки). На другому місці – Львівщина (25 точок).
В областях, які межують із фронтом, відкрито всього чотири точки продажу ліків (одна у Чернігівській і три у Дніпропетровській).
У цьому контексті складно стверджувати, що дозвіл Кабміну на продаж ліків на АЗС підвищує їх доступність. Але це створює прецедент та конкуренцію для аптек, чим хочуть скористатись супермаркети.
Читайте також
Приструнити аптеки? Чому держава допускає “Укрпошту” та АЗС на фармринок
В якості ще одного аргументу представники АТП посилаються на європейський досвід. За їх даними у Швеції, Італії та Португалії частину безрецептурних ліків можна придбати поза класичними аптеками – у супермаркетах чи інших точках. В палаті вважають, що реалізована в Україні така модель підвищить доступність базових ліків в селах, віддалених районах і особливо за межами великих міст.
“Окрім цього, таке рішення сприятиме зростанню грошових потоків, активізує роботу бізнесу у ланцюгу співпраці виробників лікарських засобів, постачальників та суб’єктів роздрібної торгівлі, збільшить податкові надходження та сприятиме поповненню державного бюджету”, – вважають в АТП.
У зазначених країнах дійсно дозволяють продаж ліків у окремих місцях у супермаркеті (він має бути відділеним від іншої частини магазину). Водночас як мінімум у Португалії та Швеції у супермаркетах дозволений продаж тільки обмеженого списку безрецептурних ліків.
В Італії навіть у так званих le parafarmacie (точки продажу ліків поза аптеками) обовʼязкова наявність фармацевта.
Водночас у зверненні до уряду Американська торгова палата пропонувала зберегти правила продажу, як у випадку з АЗС. Мова про усі безрецептурні ліки без вимоги наявності фармацевта у кожній точці продажу.
Що кажуть супермаркети
Публічно продуктові ритейлери говорять про цю ідею дуже обережно. ЕП звернулася до АТБ, “Сільпо”, Novus, “Велмарт”, “Ашан”, “Екомаркет”, “Метро” та Varus. Найбільш чітку відповідь дала лише остання мережа. Інші – відмовчалися або відмовилися говорити.
У Varus повідомили, що підтримують розширення доступу до безрецептурних ліків, але наголосили, що про повноцінну заміну аптеки супермаркетом не йдеться. Мережа вже аналізує можливі формати на випадок зміни законодавства. Остаточна модель залежить від формату конкретного магазину.
“Для нас потенційно прийнятними є як окремі аптечні зони у великих супермаркетах, так і продаж обмеженого переліку безрецептурних засобів у зонах швидкої покупки – наприклад, біля кас”, – повідомили у Varus.
Водночас, мережа не каже, що готова швидко запускати продаж ліків і не ініціювала окремі консультації щодо цього з органами влади. Тож хто ще може бути зацікавлений у продажі ліків “з полиці”?
Читайте також
Велика таблеткова змова: як Кауфман отримав контроль над арештованим російським фармдистрибʼютором
Як розповіли в Асоціації ритейлерів України (RAU), ця тема “має практичний інтерес для частини великих торгівельних мереж”.
За даними співрозмовників ЕП на фармацевтичному ринку, головними “лобістами” цих змін може бути мережа “Сільпо”. Вона навіть проводила певні перемовини із представниками аптек щодо продажу ліків у магазинах, але “зайшли у глухий кут”.
В RAU не назвали конкретні мережі, які просувать цю ідею чи ведуть перемовини з владою. Однак там констатували, що розвиток цього напрямку на АЗС відрізняється від очікувань.
“В Україні вже діє практика продажу безрецептурних лікарських засобів на АЗС за умови дотримання ліцензійних вимог… Практика показує, що на сьогодні розвиток цього напряму відбувається переважно у комерційно привабливих регіонах, що частково зміщує фокус із соціальної функції на ринкову”, – заявили в асоціації.
Позиція опитаних представників ритейлу звучить не як однозначно “так”, а радше як “так, але”. І у Varus, і в асоціації наголосили на важливості формування додаткових стандартів і контролю при продажі ліків у мережах.
Наразі у супермаркетах можна придбати лише медичні вироби (вата, бинти, гігєнічні маски) та дієтичні добавки. Найбільший продуктовий ритейлер України “АТБ”, за інформацією співрозмовників ЕП на фармринку, взагалі не зацікавлений у продажі ліків, оскільки бізнес-модель компанії передбачає виділення місць у своїх приміщеннях для аптеки-орендаря.
З позицій опитаного ЕП ритейлу зрозуміло, що інтерес до продажу ліків є, особливо на тлі зробленого виключення для АЗС, але вони не хочуть брати на себе ініціативу публічно. Однак у разі ухвалення такого рішення, чи не перетвориться супермаркет на неконтрольовану “напіваптеку”?
Позиція влади та фармринку
Позиція фармацевтів залишається категоричною. В Асоціації фармацевтів України (АФУ) розповіли ЕП, що критично ставляться до подальшого розширення продажу лікарських засобів поза аптеками і вважають такий крок передчасним.
Серед причин – ризик поганого контролю. В АФУ кажуть: т.в.о. голови Держлікслужби Володимир Карпенко стверджує, що планові перевірки в цій сфері до кінця року не передбачені. За таких умов, вважають в асоціації, контроль за зберіганням та якістю препаратів буде обмежений, а реагування на проблеми – переважно позаплановими перевірками.
До цього фармацевти додають досвід АЗС. Він, за їх словами, не доводить, що держава справді наблизила препарати до тих, кому їх бракує. Здебільшого АЗС відкривають точки у регіонах із високою концентрацією аптечних закладів: у Києві, Київській, Львівській, Рівненській областях та територіях, де, як стверджується, “питання фізичної доступності аптек об’єктивно не є критичним”.
“Таким чином, заявлена мета покращення і наближення доступності лікарських засобів для населення на практиці наразі не знаходить належного підтвердження”, – вважають в АФУ.
Читайте також
Аптеки відчули кадровий голод. Через дефіцит фармацевтів ліки продають люди без освіти
Схожу позицію займає сторона ритейлу, але там її використовують, як аргумент “за” для супермаркетів. Фармацевти ж вважають, що досвід АЗС це аргумент за “паузу” для усіх, крім них, на ринку фармдистрибуції, оцінку результатів та жорсткіші правила контролю.
Звісно, за цими словами стоїть боротьба за ринок. Ритейл зі своїми лікарськими полицями – це ризик втрати аптеками частини продажів безрецептурних препаратів, які покупець може почати брати разом з продуктами.
З розмов ЕП з представниками фармринку складається враження, що аптеки готові “дати бій” і заправкам, і супермаркетам. “Ми (аптечні мережі, – ЕП) можемо скласти їм непогану конкуренцію, до прикладу, у дитячому харчуванні. Зараз ми за це не хапаємось, але якщо вони зайдуть в ліки – ми зможемо дати відповідь”, – каже ЕП представник аптечної мережі.
Станом на травень 2026 року ще відсутня оцінка запровадження “лібералізованого” підходу до продажу ліків і наслідки для охорони здоров’я та ринку лікарських засобів загалом. Це, зокрема, пояснює обережність як мереж АЗС, так і супермаркетів у питанні виходу на фармринок.
Один зі співрозмовників ЕП серед урядовців після дозволу продавати ліки на АЗС розповів, що з повним переліком безрецептурних засобів на заправках та без нагляду фармацевта існує реальний ризик події, яка б зупинила усі нововведення – перша смерть за кермом.
Ще у лютому 2026 року заступник міністра охорони здоровʼя Євгеній Гончар запевняв ЕП, що дозволяти продавати ліки у супермаркетах “у найближчому майбутньому” не планують, але не підтвердив, що цього не станеться у майбутньому.
