Жінки дедалі частіше стикаються з онлайн-насильством. Експерти застерігають: завдяки штучному інтелекту “віртуальне зґвалтування” стало доступним інструментом у руках будь-якого кривдника.
Через анонімність у мережі, можливості ШІ та правові прогалини жінки часто є беззахисними перед агресорами. Про це йдеться у звіті ООН-Жінки, пише The Guardian.
З понад 1500 жінок, які ведуть медійну діяльність, 6% заявили, що стали жертвами діпфейків, тоді як майже третина повідомила про небажані сексуальні домагання в інтернеті.
Близько 12% сказали, що їхні фото, зокрема й інтимні, поширювали без їхньої згоди.
“Штучний інтелект робить насильство легшим і більш руйнівним. Анонімність, а також швидкість поширення інформації та наративів у мейнстримних медіа роблять цей контент ще небезпечнішим”, – зазначила керівниця відділу з питань припинення насильства щодо жінок та дівчат в “ООН-Жінки” Калліопі Мінгеїру.
РЕКЛАМА:
Опублікований звіт доповнює дедалі більшу кількість доказів того, що для мільйонів жінок і дівчат у всьому світі цифровий простір став синонімом насильства.
Окрім того, фахівці зробили висновок, що чимало жінок постають перед вибором – вести діяльність в інтернеті або ж повністю зникнути. Проте такий вихід із цифрового простору неминуче б’є по їхній кар’єрі та особистому життю.
“Ми знаємо, що жінки-журналістки є критично важливими для формування правди і розповіді історій. І коли правозахисниць або ширше – жінок у публічному житті – витісняють із цифрового простору, ми спостерігаємо ерозію здобутих прав”, – сказала Мінгеїру.
У звіті наголошують: поступове руйнування прав жінок відбувається паралельно з глобальним наступом авторитаризму та занепадом демократії. Цей процес підживлює діяльність антижіночих спільнот.
Особливу загрозу становлять інструменти ШІ, завдяки яким можна створювати фейкові оголені фото або імітувати сцени насильства.
Мінгеїру зазначила, що такі атаки спрямовані на замовчування голосів жінок, а також підрив їхньої професійної репутації.
Окрім того, згідно зі звітом, чверть опитаних журналісток і працівниць медіа повідомили, що у них виявили тривожність або депресію внаслідок онлайн-насильства. Водночас майже 13% заявили про ПТСР (посттравматичний стресовий розлад).
Для багатьох страх перед онлайн-насильством призводить до уникання чутливих тем або повного мовчання, зокрема 45% журналісток повідомили про самоцензуру в соцмережах (тобто вони свідомо обмежували себе у висловлюваннях думок), а майже 22% — у своїй професійній діяльності.
Мінгеїру закликала технологічні компанії впроваджувати механізми захисту від зловживань і створювати інструменти для скарг. За її словами, державні уряди також мають діяти, адже менш ніж 40% країн мають ухвалені закони для захисту жінок від кіберпереслідування чи онлайн-домагань.
Раніше ми розповідали, наскільки поширеним у світі є сексуальне насилля щодо жінок.
Читайте також :
Моніторинг і щорічний звіт: уряд затвердив новий порядок контролю за протидією домашньому насильству
