У столиці тривають скандали навколо реалізації інвестпроєкту щодо будівництва Wi-Fi мережі та системи відеоспостереження в метрополітені. Цим займається ТОВ “Москіто Мобайл” – на підставі інвестиційного договору, укладеного з КМДА ще в 2014 році. Шість років тому компанії вдалося оскаржити розірвання цієї угоди, яке було погоджено Департаментом економіки та інвестицій столичної мерії після “заморозки” цих робіт. А наразі “Москіто Мобайл” в судовому порядку добивається продовження на 5 років терміну дії договору, який де-юре закінчився минулоріч. У компанії зазначають, що не встигають завершити будівництво через причини, які не залежать від неї. Зокрема, йдеться про те, що роботи виконуються “дуже повільно” через постійні “ракетні тривоги”, через зміну підрядників, через мобілізацію її керівника тощо. Навесні 2025-го столичний госпсуд задовольнив відповідний позов “Москіто Мобайл”, однак столична міськдержадміністрація спільно з КП “Київський метрополітен” подали апеляційні скарги. Одним із аргументів для суду першої інстанції стало те, що впровадження Wi-Fi у метро вимагають кияни, які кілька років тому подавали відповідну петицію до Київради.
Як стало відомо КВ, 15 вересня 2025 року має відбутися засідання Північного апеляційного господарського суду, на якому мають бути розглянуті апеляційні скарги Департаменту економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА) і КП “Київський метрополітен” по справі №910/14842/24.
Так, вищезгадані структури оскаржують рішення Господарського суду від 19 березня 2025 року, яким було задоволено позов ТОВ “Москіто Мобайл” щодо продовження строку дії інвестиційного договору на “будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста” ще на п’ять років (орієнтовно до початку 2030-го). Ця угода, нагадаємо, була укладена між вказаною компанією, Департаментом економіки та інвестицій столичної мерії та київською підземкою ще у 2014 році, і вже ставала предметом судових спорів. У зв’язку з цим КВ і вирішила проаналізувати перипетії, які тривають навколо реалізації цього проєкту вже понад десятиріччя.
Передісторія
29 жовтня 2014 року КМДА своїм розпорядженням №1230 визнала ТОВ “Фідомобайл” (колишня назва компанії ТОВ “Москіто Мобайл”) переможцем конкурсу “Щодо залучення інвестора до будівництва Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг мешканцям та гостям міста”. Цим же документом Департаменту економіки та інвестицій КМДА було доручено укласти відповідний інвестиційний договір із переможцем конкурсу та замовником будівництва – КП “Київський метрополітен”.
2 грудня 2014 року між профільним департаментом КМДА, столичною підземкою і ТОВ “Фідомобайл” було укладено таку інвестиційну угоду. Нею передбачалося, що сторони здійснюватимуть діяльність “з будівництва та експлуатації сукупності апаратних, програмних та інженерно-технічних засобів, призначених для надання послуги бездротового доступу до мережі інтернет за технологією Wi-Fi”. У тому числі передбачалося створення комплексу апаратних, програмних та інженерно-технічних засобів і мереж (пасивне обладнання), призначених для збору, обробки, зберігання та передачі відеоінформації через Wi-Fi або провідну мережу передачі даних.
Простіше кажучи – компанія-інвестор зобов’язалася забезпечити столичну підземку бездротовим інтернетом (на усіх 52 станціях та 774 функціонуючих на той час вагонах) та системою відеоспостереження (на 37 станціях, а також у тих вагонах метро, де не було камер – у деяких таке обладнання вже було встановлено на той час, а тому інвестору потрібно було “інтегрувати” його в єдину систему).
Тоді було визначено, що термін дії угоди становитиме 10 років (тобто, до кінця 2024-го), однак у договорі був прописаний календарний графік виконання робіт, яким встановлювалося, “де, коли і що потрібно робити”. Яким він був спочатку, у відкритих джерелах інформація відсутня. Однак, відомо, що у жовтні 2021 року сторони уклали додаткову угоду до договору, якою було передбачено, що перша черга цього проєкту має бути введена в експлуатацію 29 квітня 2022 року, друга – 13 березня 2023 року, третя – 20 листопада 2023 року, а четверта – 11 березня 2024 року. А надалі, додатковою угодою від 25 липня 2024 року, було зміщено строки реалізації цих черг – до липня і грудня того ж року.
“Початковим” договором передбачалося, що ТОВ “Москіто Мобайл” витратить на цей проєкт 100 млн гривень. При цьому, інвестор мав сплатити до бюджету Києва 10,1 млн гривень коштів на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури і компенсувати метрополітену 248,9 тис. гривень витрат, пов’язаних із виконанням підготовчих робіт (розробка техніко-економічних показників та технічного завдання). Цікавим є і той факт, що у грудні 2021 року сторони уклали додаткову угоду, в якій було зазначено “нового набувача” по цій угоді – ТОВ “Каморет Інвест”. Згідно з цією угодою, “набувач після набуття права власності на Wi-Fi мережу (в цілому або її частини) наділяється правами та обов`язками Інвестора, що пов`язані з володінням, належним утриманням і експлуатацією Wi-Fi мережі (в цілому або її частини)”. До слова, ця ж компанія була долучена до вищезгаданої судової справи в якості третьої особи на стороні позивача.
Реалізація даного інвестдоговору фактично від початку супроводжувалася скандалами. Наслідком цього стало те, що через два з “гаком” років, навесні 2017-го, тодішній директор КП “Київське інвестиційне агентство” Олег Містюк заявив, що даний проєкт призупинено. Таку обставину він пояснив фінансовою неспроможністю інвестора.
А вже у грудні 2017 року інвестиційна комісія при КМДА доручила Департаменту економіки та інвестицій повідомити ТОВ “Москіто Мобайл” про необхідність безумовного виконання умов договору протягом 30 календарних днів. При цьому, тоді комісія вирішила, що якщо протягом 37 днів з дня направлення цього повідомлення деякі неназвані у відкритих джерелах порушення не будуть усунені, договір вважатиметься розірваним. У свою чергу, згідно з рішенням вказаного колегіального органу столичної мерії, КП “Київський метрополітен” мало поінформувати Департамент економіки та інвестицій КМДП про результати виконання інвестугоди, а також доручити інвестору виконати інвентаризацію встановленого під час реалізації проєкту обладнання та доповісти про це інвестиційній комісії.
Протягом грудня 2017 року – січня 2018 року сторони перебували у процесі “листування”. ТОВ “Москіто Мобайл” та КП “Київський метрополітен” відзвітували про проведені роботи. 1 лютого 2018 року Департамент економіки та інвестицій КМДА в односторонньому порядку розірвав інвестиційний договір. У свою чергу КП “Київський метрополітен” поінформувало інвестора про те, що з 19 лютого 2018 року розпочнеться відключення його обладнання.
У грудні 2018 року ТОВ “Москіто Мобайл” звернулося до Департаменту економіки та інвестицій КМДА та КП “Київський метрополітен” із проханням отримати доступ до свого обладнання, встановленого у метрополітені, для проведення робіт. Але інвестор отримав відмову: за місяць до цього державний виконавець почав проводити дії щодо опису та арешту цього майна. Це було пов’язано з тим, що ТОВ “Москіто Мобайл” є боржником у виконавчому провадженні. Стягувачем виступало ТОВ “Віннком Україна” (вочевидь, “Москіто Мобайл” брало у цієї компанії кошти у борг. – КВ).
На початку 2019 року інвестор звернувся до Господарського суду Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій КМДА та КП “Київський метрополітен”. ТОВ “Москіто Мобайл” вимагало визнати недійсною односторонню відмову профільного департаменту КМДА від інвестиційного договору, визнати недійсною односторонню відмову КП “Київський метрополітен” від інвестиційного договору, зобов’язати їх виконувати умови документа, а також зобов’язати столичну підземку надати доступ до обладнання, встановленого на тоннелях, на станціях і у вагонах – для проведення ремонтно-технічних робіт.
Читайте: Как столичные чиновники и инвестор “похоронили” Wi-Fi в метро
У результаті 19 квітня 2019 року столичний госпсуд задовольнив першу та четверту вимоги. Підставою для цього став той факт, що Департамент економіки та інвестицій КМДА не вказав, які саме пункти договору порушив інвестор. Адже, мовляв, далеко не всі порушення дають змогу розривати договір в односторонньому порядку. Що цікаво, під час судового спору стало відомо, що КП “Київський метрополітен” поінформувало департамент про те, що обладнання інвестора фактично не функціонує, але водночас стягнуло з ТОВ “Москіто Мобайл” борг за спожиту електроенергію, яку використовує його обладнання. На фоні цього суддя Роман Бойко висловив думку, що якщо Wi-Fi не працює, відповідна апаратура не повинна споживати електрику.
Департамент економіки та інвестицій КМДА намагався оскаржити таке рішення суду, але безуспішно – 25 червня того ж року Північний апеляційний господарський суд відмовив чиновникам у задоволенні їхньої скарги.
А вже у жовтні 2024 року ТОВ “Москіто Мобайл” звернулося до вищезгаданого департаменту КМДА із листом, в якому компанія попросила чиновників продовжити термін дії договору (відповідно – і змістити календарний графік робіт) на 5 років 4 місяці 14 днів. Своє прохання інвестор пояснив “настанням істотної зміни обставин щодо виконання зобов’язань” – тобто, певними серйозними та документально підтвердженими причинами, через які “Москіто Мобайл” не може завершити реалізацію угоди у попередньо встановлені терміни і про які мова йтиме нижче.
Департамент економіки та інвестицій КМДА своїм листом від 26 листопада того ж року відмовив компанії в задоволенні такого клопотання. В обгрунтування своєї позиції чиновники зазначили, що така пролонгація суперечить “Положенню про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення тощо, об`єктів комунальної власності територіальної громади Києва (було затверджене рішенням Київради №7537/7578 від 14.12.2023). А вже у грудні ТОВ “Москіто Мобайл” звернулося до столичного госпсуду із вищезгаданим позовом щодо внесення змін до інвестдоговору в частині терміну його дії.
Так, у компанії повідомили суду, що у зв’язку з тим, що у 2018-ому департамент в односторонньому порядку розірвав інвестиційну угоду, ТОВ “Москіто Мобайл” не могло її виконувати, адже на півтора роки втратило доступ до об`єкта будівництва та свого обладнання.
Крім того, за даними компанії, у лютому 2022-го та лютому 2023-го її тепер вже експідрядник – ТОВ “Спейс Ай Ті” – двічі повідомляв їй про неможливість виконання відповідного договору підряду. Причинами цього у “Спейс Ай Ті” називали масовий виїзд працівників у перші дні повномасштабної війни, а також мобілізаційними заходами, які проводяться в Україні. При цьому, у відповідному листі від лютого 2023 року в цій компанії повідомили, що вона все ж може виконувати угоду про підряд, але у більш уповільнені строки або виключно в частині побудови системи відеоспостереження, тобто без облаштування мережі бездротового Інтернету. Наслідком цього стало те, що “Москіто Мобайл” протягом більш ніж 9 місяців не могло реалізовувати інвестугоду, і у листопаді 2023 року цій компанії довелося укладати договір з новим підрядником – ТОВ “Кейлінк”.
Також у ТОВ “Москіто Мобайл” зазначили, що під час повітряних тривог компанія та його підрядники не можуть належно виконувати роботи, оскільки під час повітряних тривог 46 підземних станцій Київського метрополітену працюють як укриття. Тобто, за даними компанії-позивача, проведення робіт в підземці можливе лише в нічний час і лише за відсутності сигналів повітряної тривоги. При цьому у ТОВ “Москіто Мобайл” із посиланням на інформацію від КМДА, повідомили, що лише в період з 2 квітня 2022 року по 19 лютого 2023 року в столиці було зафіксовано 65 повітряних тривог в нічний час в робочі дні, а в період з 24 листопада 2023 року по 1 жовтня 2024 року у нічний час тривога оголошувалася у 78 днів. Це, мовляв, й унеможливило виконання робіт в метрополітені протягом 6 місяців 18 днів.
Серед іншого, за інформацією ТОВ “Москіто Мобайл”, 26 квітня 2022 року її генерального директора було призвано до лав Збройних сил України, а технічний директор, якому було надано право підпису, у серпні того ж року звільнився за власним бажанням. У зв’язку з цим, мовляв, робота компанії була ускладнена, через що вона також не могла належним чином виконувати зобов`язання за інвестдоговором.
При цьому, в “Москіто Мобайл” звернули увагу суду на те, що 31 жовтня 2024 року Київрада прийняла рішення №160/9968 “Про деякі питання, пов`язані з підтримкою суб`єктів господарювання Києва на період дії правового режиму воєнного стану”, яким були внесені зміни до Положення про інвестконкурси і яким було передбачено, що термін дії інвестиційних угод, що були укладені до 24 лютого 2022-го, може бути продовжений на 2 роки за умови письмових заяв таких інвесторів. Тобто, вочевидь, у компанії погоджувалися і на пролонгацію договору на 2 роки, але в столичній мерії на таке не погодилися.
Врешті-решт, як зазначалося вище, Господарський суд Києва повністю задовольнив вимоги ТОВ “Москіто Мобайл”. Так, суддя Артем Селівон зазначив, що “непродовження договору порушить співвідношення майнових інтересів сторін та позбавить їх того, на що вони розраховували при укладенні договору”. Мовляв, інвестор розраховував на окупність своїх інвестицій та комерційну експлуатацію Wi-Fi мережі, а столичний метрополітен розрахував на отримання системи відеосопостереження та надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста.
При цьому, суд дійшов висновку, що даний спір має важливий соціальний аспект, про що свідчить, зокрема, подана громадянами до Київради електронна петиція №11417 від 1 листопада 2022 року “Запустити у підземці безкоштовний швидкісний WI-FI”, яка зібрала більш ніж 6 тис. необхідних для її розгляду підписів. В суді зазначили, що у грудні того ж року міський голова Києва Віталій Кличко відреагував на цю петицію, повідомивши про її підтримку та пообіцявши подальшу реалізацію порушеного в ній питання.
Що вже було зроблено інвестором
Ще у 2019 році, під час судового спору щодо поновлення розірваної інвестугоди, ТОВ “Москіто Мобайл” фактично “відзвітувалося” перед служителями Феміди про виконання певного обсягу робіт на суму 6,1 млн гривень. У цій судовій справі компанія також надала перелік того, що нею було зроблено станом на грудень 2024-го, а саме:
- замінені джерела безперебійного живлення та завершено відновлювальні роботи в мережі на 12-ти станціях 1-ї черги робіт;
- проведено технічний аудит та відновлювальні роботи мережі в тунелях 7 перегонів;
- проведені роботи по заміні кабелю на першій лінії в перегонах між станціями Незалежності – площа Льва Толстого (нова назва – Українських героїв) – Олімпійська, а також проведено роботи по заміні кабелю на першій лінії у цих же перегонах;
- придбано та доставлено в Україну обладнання нового постачальника “Huawei” для проведення пілотного випробування обладнання для тунелів та рухомого складу;
- проведено успішне пілотне випробування нового обладнання у рухомому складі та тунелях та складено протокол випробувань;
- придбано, змонтовано та введено в експлуатацію обладнання ядра мережі (кондиціонери, джерела безперебійного живлення, батареї, комутатори тощо);
- введено в експлуатацію Центральне ядро Wi-Fi мережі в серверній інженерного корпусу метрополітену та Wi-Fi мережу на 12-ти станціях (у т.ч. Університет, Хрещатик, Арсенальна, Дніпро тощо);
- проведено демонтаж обладнання існуючої мережі в рухомому складі та тунелях для сервісного обслуговування та заміни обладнання для відновлення роботи мережі;
- погоджено із метрополітеном проєкти 2-ї черги будівництва (станції Дарниця, Лівобережна, Гідропарк, Вокзальна, Політехнічний інститут, Шулявська, Берестейська, Нивки, Тараса Шевченка тощо), а також пройдено експертизу робочих проектів цієї черги;
- завершені будівельно-монтажні роботи на станціях Нивки, Гідропарк, Дарниця, Поштова площа, Лівобережна, Контрактова, Тараса Шевченка та Берестейська, а також проведено комісійне приймання метрополітеном цих робіт для подачі електроживлення тощо.
Про інвестора
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Москіто Мобайл” було зареєстроване у серпні 2013 року. Наразі його керівником зазначено Сергія Чорноуса, засновниками – кіпрську компанію “Юнелі Холдінгз Лімітед” і київське ПрАТ “Москіто”, а також мешканця столиці Сергія Лук’янова. Кінцевим бенефіціаром ТОВ “Москіто Мобайл” є громадянин (чи громадянка) Кіпру Мілітса Сітеу.
Зазначимо, у 2017 році медіа називали власником ПраТ “Москіто” Олександра Адаріча – ексспіввласника визнаного неплатоспроможним “Фідобанку”. І головною причиною “заморожування” в тому ж році проєкту із впровадження Wi-Fi у столичному метрополітені, за повідомленнями ЗМІ, було припинення фінансування з боку Адаріча.
ТОВ “Каморет Інвест” було зареєстроване у Києві в листопаді 2018 року. Його керівником зазначено Любов Голуб, засновником – венчурний фонд “С1 Інвест Плюс”, кінцевим бенефіціаром – киянина Сергія Коломійця.
“Каморет Інвест”, схоже, входить до оточення відомого столичного бізнесмена Петра Сліпця. Про це, зокрема, свідчить той факт, що вищезгадана Людмила Голуб свого часу була керівницею ТОВ “Спортбізелект”, яке система Youcontrol раніше відносила до т.зв. “корпоративної групи родини Сліпець”. До цієї ж групи Youcontrol відносить ТОВ “ДБРД”, співвласником якого є все той же Сергій Коломієць.
Нагадаємо, що Петро Сліпець був президентом, виконавчим та генеральним директором, а також співвласником ліквідованої у 2015 році компанії “Kyiv Donbas Development Group” (“KDD Group N.V.”) – забудовника столичних ЖК “PecherSKY”, БФК “Sky Towers” та бізнес-центру “Київ-Донбас”. Також Сліпець працював помічником народного депутата Віктора Тополова у IV-VI скликаннях Верховної Ради (нардеп був самовисуванцем, а також обирався від блоку “Наша Україна” та “Наша Україна – Народна самооборона”). До слова, Віктора Тополова до 2011 року називали “ідеологом KDD Group” – його дружині, Олені Тополовій, свого часу належали 11,25% акцій групи.
Наразі Петро Сліпець є співвласником девелоперської компанії “Standard One”, яка збудувала та досі будує 4 житлові комплекси на території Києва -“Standard One Obolon”, “Standard One Nyvky”, “Standard One Terminal” і “Standard One”. Будівництво останнього, нагадаємо, супроводжувалося скандалами. Так, у травні 2021 році комісія Київради з питань законності попросила Нацполіцію та прокуратуру ретельно розслідувати цю забудову. Претензії депутатів були пов’язані з тим, що міськрада у 2013 році передавала відповідну земельну ділянку для будівництва торговельно-офісного центру, проте по факту там “виріс” 24-поверховий “багатофункціональний комплекс” із квартирами. А ще раніше порушення тут фіксували і Департамент земельних ресурсів КМДА, і Держгеокадастр.
Читайте: Как столичные власти закрывали глаза на строительство сомнительного ЖК на ВДНХ
Про інвестиційну діяльність у Києві
Як неодноразово повідомляла КВ, процедури залучення інвесторів до розбудови інфраструктури в столиці ніколи не відрізнялися відкритістю. Завдяки цьому міська влада багато років поспіль мала можливість організовувати роботу з інвесторами “в ручному режимі” і не звітуючи перед громадськістю. Як наслідок – наразі у відкритому доступі відсутня повна інформація про кількість укладених інвестиційних договорів, ступінь їхнього виконання, суми грошових коштів, які міській громаді приносить реалізація таких угод тощо. Більше того – багато хто, у тому числі й депутати Київради, взагалі не знають, за якою процедурою проводяться інвестиційні конкурси, які права та обов’язки при цьому мають інвестори і столична влада і т.д.
Так, відповідним Положенням “Про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації об’єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури Києва”, яке діяло в Києві з травня 2007 року, була передбачена лише публікація інформаційних оголошень про проведення таких конкурсів, а у якості “жеста доброї волі” Департамент економіки та інвестицій КМДА лише іноді оприлюднював новини про рішення, прийняті інвестиційною комісією (колегіальний орган при КМДА, до якого входять, зокрема, чиновники столичної мерії та депутати Київради). Про онлайн-трансляції засідань та публікацію самих інвестдоговорів мова взагалі не йшла. У випадку зі вказаними угодами чиновники пояснювали “секретність” тим, що вони, мовляв, “містять конфіденційну інформацію та комерційну таємницю”. Через це, до речі, чиновники в окремих випадках відмовлялись навіть показувати дані документи депутатам Київради.
Журналісти і експерти неодноразово критикували Положення про інвестиційні конкурси, яке міська влада затвердила ще за часів мера Леоніда Черновецького. Хоча столична міськрада до 2013 року вносила до відповідного рішення низку змін, більшість недоліків цього документу усунуто не було.
У 2015 році КМДА розпочала підготовку до затвердження нового Положення про інвестиційні конкурси. Тоді в Київраді було зареєстровано проєкт рішення, який мав суттєво переформатувати інвестиційні процеси в столиці. Зокрема, вказаним документом пропонувалося введення поняття “ініціатор інвестконкурсу” – йшлося про те, що приватні компанія зможуть самі ініціювати певні проєкти. Також цим проєктом КМДА планувала розширити і уточнити перелік об’єктів, до яких можуть бути залучені інвестиційні ресурси. Тоді перший заступник голови КМДА Микола Поворозник заявляв, що процедуру треба швидко міняти, бо вона вже давно не відповідає вимогам законодавства. 22 лютого 2018 року столична міськрада затвердила цей документ у першому читанні, пообіцявши надалі допрацювати його та винести на остаточне затвердження.
Читайте: Администрация Кличко начнет назначать инвесторов по закону
Втім, у другому читанні даний проєкт рішення так і не було затверджено через позицію керівництва КМДА, яке наполегливо не бажало гарантувати прозорість роботи інвесткомісії та публікувати укладені інвестиційні договори.
Ще один проєкт рішення щодо затвердження нового Положення “Про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо. об’єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури Києва” було зареєстровано у вересні 2022 року. Цим документом було передбачено суттєве переформатування процесів залучення інвесторів до будівництва та реконструкції об’єктів комунальної власності. Зокрема, чиновники КМДА пропонували не допускати до участі в інвестконкурсах компанії, які пов’язані з рф, дозволити потенційним інвесторам самостійно знаходити інвестпроєкти і подавати їх на розгляд влади, створити спеціальний орган, який буде моніторити інвестиційні процеси тощо. Крім того, що дуже важливо, у КМДА обіцяли нарешті організовувати онлайн-трансляції засідань інвесткомісії та почати публікувати усі інвестугоди.
Читайте: В Києві готуються затвердити нове Положення про інвестиційні конкурси
Але і цей документ так і не було ухвалено.
У жовтні 2023 року КМДА підготувала черговий проєкт рішення з цього питання, який був дуже схожий на попередні – він також містив норми про “ініціаторів інвестиційних конкурсів” тощо. І врешті-решт, 14 грудня 2023 року вищезгаданим рішенням №7537/7578 Київрада нове Положення про проведення інвестконкурсів все ж ухвалила.
Цим рішенням передбачено, що трансляції засідань інвестиційної комісії можуть здійснюватися “за наявності технічної можливості” – тобто, це не є обов’язковою вимогою. Разом з тим, було вирішено, що КМДА має оприлюднювати відеозаписи і протоколи засідань вказаної комісії. Такі вимоги столична влада поки що виконує: відповідні записи та протоколи дійсно з 2024 року публікуються на сайті столичної мерії, як і інвестиційні договори та додаткові угоди до них. Але це стосується лише тих засідань, конкурсів та договорів, які проводилися та укладалися з 2024 року – тобто, в КМДА вирішили, що про “старі” інвестиційні угоди громадськості краще не знати.
При цьому, з 2015 року і до початку 2025-го між КМДА та приватними компаніями було укладено 85 інвестиційних договорів (на 2022-2024 роки припадає 7 таких угод). Далеко не всі ці інвестиційні угоди на сьогодні виконанні, і ефективність залучення інвесторів до розбудови столичної інфраструктури у грошовому вимірі залишається сумнівною – з 2015-го до бюджету Києва від цих інвесторів надійшло лише біля 117 млн гривень. В основному інвестдоговори, які укладає КМДА, стосуються будівництва різних жилих і нежилих будівель і облаштування відпочинкових зон. Про щось більш суттєве, наприклад реконструкцію транспортних розв’язок, мова йде вкрай рідко і ні до чого не призводить (відповідні договори не виконані, тривають судові суперечки).
Читайте: 117 млн гривень за 10 років: як підлеглі Кличка залучають в столицю інвесторів
Зазначимо, що Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі). Діяльність цієї структури з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Читайте: Чи дійде до звільнення: Київрада вирішила покарати першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
