Рада Національного банку пропонує розробити програму випуску цільових облігацій внутрішньої держпозики для фінансування окремих галузей економіки.
Про це йдеться у рішенні Ради НБУ “Вплив політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України”, яке підписав голова Ради НБУ Богдан Данилишин.
“Прагматичний підхід до бюджетної політики вимагає переходу від пасивного боргового фінансування дефіциту бюджету до активного впливу на реалізацію стратегічних орієнтирів розвитку та структурної модернізації національної економіки”, – йдеться у тексті рішення.
На думку членів Ради, економіка України потребує комплексної програми заходів з фінансової та нефінансової підтримки експорту та імпортозаміщення.
“З метою створення умов для сталого економічного зростання, розробити програму щодо здійснення випусків цільових ОВДП, які обліковуватимуться за спеціальним фондом державного бюджету, кошти від емісії яких будуть спрямовуватися на підтримку проектів розвитку та модернізації економіки України (зокрема, високотехнологічних галузей економіки), сприяння експорту та імпортозаміщенню”, – йдеться в документі.
Як відомо, при наданні регулятору повноважень з ручного управління емісійним каналом у країнах зі слабкими інститутами існує велика ймовірність корупційного розподілу коштів. Крім того, такі рішення щодо фінансування окремих галузей економіки є характерною рисою командно-планової економіки, а не ринкової.
На думку заступника голови Ради НБУ Тимофія Милованова та економіста Юрія Городниченка, будь-які вигоди від “продуктивних емісій” мають короткостроковий характер, “тоді як втрати можуть бути руйнівними”.
По-перше, метою НБУ є забезпечення стабільної купівельної спроможності гривні. Однак вірогідним наслідком “продуктивної емісії” є знецінення гривні і, як наслідок, вищий інфляційний тиск на національну валюту і потенційне зниження доходів населення.
По-друге, наслідки будь-якої експансивної монетарної політики є лише тимчасовими. У довгостроковій перспективі між емісією та рівнем безробіття зв’язку немає, згідно з аналізом Мілтона Фрідмана і Едмунда Фелпса.
По-третє, високий рівень корупції в значній мірі породжується повсюдним втручанням уряду в економіку, що створює можливості для хабарів, зловживання службовим становищем та інших форм корупції.
Автори нагадують, що на початку 1990 років наслідками “продуктивної емісії” стали гіперінфляція і крах економіки.
Економічна правда, FinClub.
