В Осло пройшла церемонія вручення Нобелівської премії миру – вперше за роки пандемії COVID-19.

Цьогоріч нагороджували лауреатів з України, Росії та Білорусі – українську правозахисну організацію “Центр громадянських свобод”, російську організацію “Меморіал” та білоруського правозахисника Алеся Біляцького.

Онлайн-трансляцію церемонії опублікували на YouTube-каналі Nobel Prize.

Нагороду на церемонії отримали очільниця ЦГС Олександра Матвійчук, представник “Меморіалу” Ян Рачинський, а також дружина політв’язня Біляцького Наталія Пінчук.

“Цього року оголошення премії миру чекала вся Україна. Ми розцінюємо її як визнання зусиль усього українського народу, що сміливо вистояв проти спроб зруйнувати мирний розвиток Європи.

Ми пишаємося, що сьогодні вперше українська мова прозвучить на офіційній церемонії”, – сказала Матвійчук.

Олександра Матвійчук наголосила, що світ має реагувати на системні порушення прав людини з боку РФ. 

“Ми отримали Нобелівську премію миру під час війни, яку розпочала Росія. Ця війна триває вже 8 років, 9 місяців і 21 день. 

Для мільйонів людей стали звичними такі слова, як обстріли, катування, депортації, фільтраційні табори. Але немає таких слів, щоб передати біль матері, яка втратила новонародженого сина, яка втратила сина після обстрілу пологового відділення лікарні…” – сказала глава Центру громадянських свобод. 

Вона додала, що світ довго заплющував очі на російські злочини у різних країнах.

“Росія повірила, що може робити все, що захоче. Тепер Росія прагне зламати спротив та окупувати Україну через умисне завдання болю цивільному населенню. Російський народ буде нести відповідальність за цю ганебну сторінку своєї історії та прагнення силоміць відродити колишню імперію”, – каже Матвійчук.

Лауреатка зазначила, що люди в Україні “як ніхто хочуть миру”.

“Але мир не настає, коли країна, на яку напали, складає зброю. Тоді це не мир, а окупація…

Ми не залишимо людей на окупованих територіях на смерть та тортури. Життя людей не може бути “політичним компромісом”. Боротися за мир – це не піддаватися на тиск агресора, а захищати людей від його жорстокості”, – наголошує правозахисниця.

“Я надзвичайно схвильована тим, що маю честь виступати на церемонії нагородження лауреатів Нобелівської премії миру 2022 року. Серед них мій чоловік Алесь Біляцький.

На жаль, він не може отримати нагороду особисто. Він незаконно ув’язнений у Білорусі. Тому я стою за цією трибуною”, – також сказала дружина лауреата Наталія Пінчук.

Вона подякувала Нобелівському комітету і сказала, що його рішення зміцнило Алеся в його відданості “твердому відстоюванню своїх переконань” і дало надію всім білорусам, що вони можуть розраховувати на солідарність демократичного світу в боротьбі за свої права, незалежно від тривалості боротьби.

“Дякую всім, хто підтримував Алеся, його друзів і його справу всі ці роки і підтримує його зараз. Щиро вітаю Центр громадянських свобод та Міжнародне товариство “Меморіал” із заслуженою нагородою. 

Ми всі з Алесем усвідомлюємо, наскільки важливо і ризиковано виконувати місію правозахисників, особливо в трагічний час російської агресії проти України”, – додала Пінчук.

Також на трибуні виступив Ян Рачинський:

“Ми особливо вдячні Нобелівському комітету за те, що розділяємо цю високу честь з українським Центром громадянських свобод і мужнім білоруським правозахисником Алесем Біляцьким. 

Таке рішення комітету має важливе символічне значення. Воно підкреслює, що державні кордони не можуть і не повинні розділяти громадянське суспільство. А для нас це сусідство – додаткова нагорода”, – сказав очільник “Меморіалу”.

Нагадаємо, лауреатів Нобелівської премії миру 2022 оголосили 7 жовтня. Присудження премії лауреатам з країн-агресорів РФ та Білорусі, разом із українськими представниками, які потерпають від війни, обурило багатьох українців.

Правозахисниця Олександра Матвійчук стала першою лауреаткою Нобелівської премії миру від України за часи незалежності.

Джерело: УП