Нудота та блювання, які часто характерні для першого триместру вагітності, провокує гормон GDF15. Тяжкість симптомів залежить від кількості гормону, який циркулює в крові жінки. 

Відкриття може сприяти ефективнішому лікуванню ранкової нудоти, зокрема й рідкісних, небезпечних для життя випадків, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Nature, пише The New York Times.

Понад дві третини вагітних жінок відчувають нудоту протягом першого триместру. Приблизно 2% жінок госпіталізують через стан, який називається гіперемезис вагітної, – невпинне блювання та нудоту протягом всієї вагітності. 

Гіперемезис може призвести до недоїдання, втрати ваги та зневоднення. Це також підвищує ризик передчасних пологів, прееклампсії (​​розвиток артеріальної гіпертензії після 20-го тижня вагітності) та утворення тромбів, що загрожує життю матері та плоду.

Фото: IgorTishenko/Depositphotos

Через те, що нудота та блювота дуже поширені під час вагітності, лікарі часто не звертають уваги на гіперемезис, трактуючи його важкі симптоми як психосоматичні, навіть при тому, що вони можуть стати основною причиною госпіталізації на ранніх термінах вагітності, кажуть експерти. 

Компанія з генетичного тестування 23andMe включила питання про гіперемезис в опитування десятків тисяч клієнтів. Отримані дані засвідчили, що клієнти з гіперемезією, як правило, є носіями варіанту гормона GDF15.

GDF15 вивільняє багато тканин нашого організму у відповідь на стрес – наприклад, інфекцію. Його сигнал дуже специфічний: рецептори гормона згруповані в частині мозку, яка відповідає за нудоту та блювоту.

У ході нового дослідження докторка Марлена Фейзо, генетикиня з Медичної школи Кека Університету Південної Каліфорнії, та її колеги з Кембриджського університету виміряли рівень цього гормона в крові вагітних. Дослідники виявили, що жінки, які відчувають гіперемезис, мали значно вищі рівні GDF15 під час вагітності, ніж ті, у кого не було симптомів.

Фото: photomim/Depositphotos

Але ефект гормону також залежить від чутливості жінки та впливу гормону до вагітності. Доктор Стівен О’Рахіллі, ендокринолог із Кембриджа, який керував дослідженням, припустив, що тривалий вплив GDF15 до вагітності може мати захисний ефект, роблячи жінок менш чутливими до різкого сплеску гормона, викликаного розвитком плоду.

“Я працюю над вивченням цього стану протягом 20 років, але досі отримую повідомлення про те, що жінки помирають від нього, і лікарі нехтують їхніми скаргами”, – каже співавторка дослідження Марлена Фейзо.

Вона знає про цей стан не з чуток. Під час своєї другої вагітності (у 1999 році), докторка Фейзо не могла їсти чи пити без блювоти. Вона швидко схудла, стала занадто слабкою, щоб стояти чи ходити. Її лікар ставився до цього зневажливо і вважав, що вона перебільшує свої симптоми, щоб привернути до себе увагу. Зрештою, її госпіталізували, а на 15 тижні стався викидень.

Джерело: УП