Афери Семена Семенченка не стільки вражають своєю багатоманітністю як непомірним цинізмом, з яким він привселюдно вихваляється ними. При цьому, жодні докори сумління його не обходять навіть не зважаючи на те, що таке бахвальство ставить під удар як його колишніх поплічників, так і репутацію прохідних персоналій. Бодай навіть судді, яка відпустила Семена під домашній арешт, залишивши міру запобіжного заходу для його побратимів, що і досі обтирають стіни СІЗО за свого вже колишнього лідера, незмінною.
Скільки б не переносили засідання по справі Семенченка, результат був доволі очікуваний – питання полягало виключно у вартості судді Ганни Сергієнко, проте, – на всіх не вистачило.
Нагадаємо, з 26 березня колишній депутат Верховної Ради та екс-командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко знаходився під вартою за створення «приватної армії» задля проведення тилових атак далеко не тільки в інформаційному полі, і вже 14 липня Солом’янський районний суд Києва з якогось дива вирішив пом’якшити обраний йому раніше запобіжний захід.
Про це сам Семенченко повідомив на своїй сторінці у «Facebook» одразу після судового засідання і опублікував ухвалу Сергієнко, яка одразу викликала чимало коментарів.
Відтоді, за рішенням судді Ганни Сергієнко аферист Семенченко перебував під цілодобовим домашнім арештом у Києві. Власне, це викликало незадоволення не тільки ошуканих бійців добробуту, але і правоохоронців, які одразу поставили під сумнів законність подібного рішення, адже інкримінована йому стаття дещо відрізняється від фабульних рішень Сергієнко щодо одомашнених корупціонерів з браслетом на нозі.
Нагадаємо, СБУ вважає, що Семенченко та Євген Шевченко у 2018 році організували громадську організацію з охоронних послуг, яка фактично стала приватною військовою компанією, що функціонувала незнати в чиїх інтересах і діяльність яких, між іншим, на території України заборонена, а відтак вважається незаконним збройним формуванням.
Йому інкримінують ч.2 ст.28 ч.2 ст.260 (створення незаконного збройного формування), ч.3 ст.260 (керівництво незаконним збройним формуванням), а після розкриття вчинення терористичного акту, а саме обстрілу у липні 2019го телеканалу «112 Україна», швидше за все на замовлення все того ж Медведчука, – ч.3 ст.27 ч.2 ст.258 (організація теракту) Кримінального кодексу. Згодом, йому висунули нову підозру за ч.3 ст.27 та ч.2 ст. 28 та ч.1 ст.263 (придбання та зберігання зброї) ККУ.
До речі, у березні суд заарештував Семенченка навіть без альтернативи застави а відповідні запобіжні заходи були застосовані як до Шевченка, так і інших фігурантів справи: екс-бійцю батальйону «Донбас» Олександру Новікову та екс-командиру бататальйону «Донбас» Анатолію Виногродському. Проте, на відміну від свого командира і організатора, пом’якшення їм світить навряд. Адже судове рішення, позбавлене будь-якої логіки і не маюче нічого спільного з правосуддям, вартувало Семенчеку мало не всіх його дивідендів від колишніх кампаній «Донбассу».
Щодо самої Сергієнко у Мережі виявилось доволі багато фактів її некомпетентності та обурених відгуків, на кшталт «Аферистка Сергієнко Г.Л. підробила диплом і купила посвідку судді». Та чи саме некомпетентність є тією рушійною силою, що змушує її приймати подібні рішення? Аж ні як. Видання Proisvol.info опублікувало досить детальний розгляд порушення нею вітчизняних норм права, приховання злочинів, закриття проваджень НАБУ, плюндрування пам’яті Небесної Сотні.
«Дії судді Сергієнко Г.Л. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Сергієнко Г.Л., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, перешкоджає доступу до правосуддя, вчиняє службові підроблення, приховує вчинені злочини, виносить неправосудні ухвали, затримує розгляд судових справ на вкрай нерозумний строк, перешкоджає діяльності громадських організацій, надає допомогу злочинним особам, культивує і поширює корупцію, вчиняє саботаж і диверсії, порушує присягу судді, тим самим бойкотуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Сергієнко Г.Л. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України» – говориться у матеріалах Proisvol.info.
Зрештою, після тривалого розгляду клопотань прокурорів суддя Солом’янського суду Вишняк також погодився з незаконністю рішення Сергієнко і 26 липня задовольнив апеляцію сторони обвинувачення. Наступні два місяці Семенченко знову перебуватиме під арештом в ізоляторі тимчасового тримання. Проте, гіпертрофований цинізм екс-командира «Донбасу» не залишився без обуреної реакції громадськості, тож хочеться вірити у пильність уваги суспільства за подальшим розглядом справи, як і у прозорість наступних суддівських рішень.
