Ухвалення Верховною Радою законопроєкту №5208 про запровадження спецмит на дизель, зріджений газ та бензин з РФ може мати негативні наслідки як для населення, так і для бізнесу.
Про це заявили опитані профільні експерти та учасники ринку, йдеться у статті ЕП.
Зазначається, що законопроєкт №5208 направлений на “посилення енергетичної незалежності України”.
Так, з набранням чинності закону уряду дається три місяці на встановлення непрямого податку на імпорт відповідних енергоресурсів з РФ.
При цьому, в самому документі немає жодних подробиць про можливий розмір майбутніх мит. Їх повинен визначити Кабінет міністрів, відзначається в законопроєкті.
За словами співрозмовників ЕП в уряді, наразі розглядається варіант із запровадженням мита для відповідних енергоресурсів на рівні 5%. Його остаточний розмір визначиться після обговорення з усіма зацікавленими сторонами.
У статті також підкреслюється, що законопроєт носить комплексний характер, оскільки стосується не лише нафтопродуктів – окрім дизелю, скрапленого газу та бензину спеціальні мита уряд може ввести й на вугілля всіх марок (марка “Г”, антрацит, пісне, коксівне – ЕП).
“Документом також передбачено надання права Національній комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг обмежувати та забороняти імпорт електроенергії з Росії. А компанії з кредитами від російських структур на понад 10 млн євро законом зобов’яжуть звітувати перед НКРЕКП про графік їх виплат та відсоткові ставки по ним.
Крім того, що документ одразу зачіпає майже всі галузі енергетики, а також металургів. Дивною виглядає і ініціатива направити кошти від зібраних мит на оплату завищених “зелених” тарифів, головним бенефіціаром яких в Україні є олігарх Рінат Ахметов”, – йдеться у матеріалі.
“Саме тому, що я не займаюся популізмом, в законопроекті написано, що це повноваження Кабміну. Уряд має все порахувати і ввести мита, а якщо не зробить цього, то має пояснити, чому комусь можна, а комусь ні.
Відсутність цифр свідчить про те, що має бути дискусія, а потім уряд має думати, як нам вибудовувати наші відносини в сфері постачання енергоресурсів, щоб зменшити залежність від РФ”, – зазначив у коментарі ЕП один із ініціаторів законопроєкту, голова енергетичного комтету ВР Андрій Герус.
Підкреслюється, що опитані експерти та учасники ринку розкритикували цю ініціативу та зазначили, що вона може мати негативні наслідки як для населення, так і для бізнесу.
“Запровадженням мита ми будемо стимулювати заміну одного імпорту на інший. Це слабо допоможе нашій енергетичній безпеці. При цьому в документі ні слова немає про те, що буде з українською нафтопереробною промисловістю, яка перебуває в стані кризи”, – заявив директор науково-технічного-центру “Псіхея” Сергій Сапєгін.
За словами директора “Консалтингової групи А-95” Сергія Куюна, 5-відсотковий розмір ставки мита близький до загороджувальної.
“Якщо вона буде впроваджена, то з Росії пальне буде ситуативно потрапляти тільки у східні регіони країни, які перебувають близько до кордону. Це Харківська, Запорізька та трохи Дніпропетровської області, також – Донецьк та Луганськ”, – стверджує Куюн.
На думку енергетичного експерта Геннадія Рябцева, економічні підстави для ухвалення рішення про мита відсутні, і якщо його приймуть, то воно буде виключно політичним.
“Що означають мита? Торгувати можна, але з митом? Тобто можна торгувати з країною, яка фінансує вбивства українських громадян, але треба ввести мита? Така логіка не зрозуміла”, – обурюється він.
При цьому, всі без виключення експерти сходяться в одному: яким би не був розмір мита, його сплата ляже на плечі кінцевого споживача.
“Після запровадження спецмит ми отримаємо зростання цін, яке ляже на плечі споживачів. Це не тільки побутовий споживач, а й представники бізнесу. Це означає, що буде зростання цін на всі товари і послуги в Україні”, – попереджає Сапєгін.
Виникають питання у експертів і до того, чому питанням запровадження мит вирішив зайнятися парламент, а не виконавча влада, яка має відповідні повноваження.
“У Кабміну є свої інструменти – Міжвідомча комісія при Мінекономрозвитку, яка працює по зовнішній торгівлі. Саме вона має право ухвалювати відповідні рішення”, – додав Рябцев.
Комісія дійсно може розглядати та ухвалювати відповідні рішення, однак в останній раз вирішила цього не робити, оскільки не знайшла для цього підстав.
“В тому вигляді, в якому документ внесено на розгляд Верховної ради до першого читання, законопроєкт немає жодного шансу на прийняття в цілому.
Як вже зазначалося, в документ вписали все і одразу: бензини, дизель, зріджений газ, вугілля всіх марок, електроенергію та “зелену” енергетику”, – йдеться у статті.
“Ще хотіли вписати туди нафту і біоетанол, але поки що цього не зробили”, – каже один з розробників документу, ще раз підтверджуючи гіпотезу, що законопроект писався похапцем і з самого початку був приречений на провал.
“Місія цього документу може бути в тому, що він підштовхне певну дискусію щодо підходів в частині енергетичної безпеки про те, що підхід має бути рівний для всіх”, – сказав Герус.
“Я розумію, що наскоком він не буде проголосований. Це більш довга історія, але нам цю історію треба якось вирівнювати. Не правильно, коли одним можна, а іншим ні. Тобто документ має більш ширший філософський зміст і виконує ще й політичну функцію”, – додав депутат.
“В законопроекті дуже багато всього. Це каже про те, що в нього буде багато противників. І оскільки документ торкається інтересів багатьох галузей, то, він завідомо непрохідний” – резюмував Сергій Куюн.
Читайте також: Вдаримо митами по агресору: чим загрожує обмеження імпорту нафтопродуктів та до чого тут олігархи
Нагадаємо:
Минулого тижня у Верховній раді зареєстрували законопроект, який, серед іншого, передбачає запровадження мита на імпорт дизпалива та зрідженого газу з Росії.
Економічна правда
